Українська греко-католицька церква в релігійній політиці Польщі (1919–1939 рр.) (ID:252315)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВГКЦ – Вірменська Греко-Католицька Церква ГІКА – Генеральний Інститут Католицької Акції ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка КА – Католицька Акція КАУЖМ – Католицька Акція Української Жіночої Молоді КАУМ – Католицька Акція Української Молоді КДБ – Комітет Державної Безпеки НТЩ – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка ОУН – Організація Українських Націоналістів РПЦ – Руська Православна Церква СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік УВО – Українська Військова Організація УГА – Українська Галицька Армія УГКЦ – Українська Греко-Католицька Церква УНДО – Українське Національно-Демократичне Об’єднання УСДП – Українська Соціал-Демократична Партія УТП – Українська Трудова Партія ВСТУП Актуальність дослідження обраної теми обумовлена виходом Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) з підпілля та її активним входженням в суспільство, що стало можливим в умовах незалежності української держави. Особливо актуальним постає питання необхідності налагодження адекватних стосунків між державою та УГКЦ, що, в свою чергу, забезпечить участь УГКЦ в етнонаціональному, релігійному та духовному розвитку українського народу. Тому, як на сьогодні, важливим завданням є переосмислення місця і ролі УГКЦ в історичних, етнонаціональних та державотворчих процесах . Демократичні процеси, які сьогодні активно розгортаються, поміж іншим призвели до зростання інтенсивності етнонаціональних і релігійних рухів, посилили взаємозв’язок етносу і релігії. Ідеологічний плюралізм, що прийшов на зміну тоталітарній антирелігійній ідеології, започаткував у свідомості народу принципово нове ставлення до релігії, яка поступово наповнювалась національним змістом. Як націониальне, так і релігіийно-духовне відродиження в Україниі натрапиило на чимало перешкиод, серед яких були небажаиння владниих структиур проводиити демокриатичне реформиування суспілиьства та неготоивність частинии населеиння сприйнияти та підтриимати кардиниальні суспілиьно-політичні зміни. За таких умов націониально-духовне відродиження мало як позитиивні, так і негатиивні наслідики. У політиичній сфері негатииви проявлияються у екстреимізмі, сепараитизмі, конфліиктності; у релігіийній ділянциі – у проповиіді конфесиійної виняткиовості, міжконифесійних конфліиктах, поширеинні деяких релігіийних новоутиворень деструиктивного характиеру, тощо. Як одні, так і інші руйнуюить суспілиьну мораль, загрожиують стабілиьності та безпециі державии. Складний та супереичливий характиер вищезгиаданих процесиів вимагаиє серйозиного переосимислення, комплеиксного і глибокиого вивчениня історіиї УГКЦ, аналізиу всіх факториів і тенденицій їх розвитику. Одним з чинникиів, які зумовлиюють і визначиають спрямоиваність сучасниого етнонаиціонального та релігіийно-духовного розвитику є УГКЦ. Саме через фахове вивчениня діяльниості уніатсиької церкви, її ролі в творенині і утвердиженні україниської нації, можна зрозумиіти надзвиичайне ставлеиння україниців до УГКЦ. Через призму дослідиження історіиї ми можемо віднайити відповиіді на багато питань пов’язаних з непроситою конфесиійною обстаниовкою в Україниі. Метою даного дослідиження є створеиння роботи на україниській мові, яка б на основі скрупуильозного аналізиу джерелиьної бази, та максимиального опрацюивання історіиографії, могла б закласити підвалиини для майбутинього, масштаибного вивчениня різномианітних аспектиів діяльниості УГКЦ в міжвоєинний період. Завдання цієї магістиерської роботи можна сформуилювати наступиним чином: • Дослідження джерелиьної бази з даної тематиики. Опрацюивання історіиографічного пласту. • Визначення ролі УГКЦ в соціалиьно-політичних, та культуирних процесиах на україниських землях у складі ІІ Речі посполиитої. • Оцінка діяльниості уніатсиького духовеинства в суспілиьному житті україниського народу. • Характеристика культуирного вкладу в розвитиок україниської нації. Об’єктом дослідиження є Україниська греко-католицька церква в міжвоєинну добу. Предметом дослідиження є різномианітні аспектии діяльниості уніатсиького керівниицтва та кліру в окреслиеному хронолиогічному проміжику. Хронологічні рамки дослідиження охоплюиють міжвоєинний період. Нижня хронолиогічна відмітика – 11 листопиада 1918 р. пов’язана з офіційиним завершиенням Першої світовиої війни. Верхню хронолиогічну позначику можна визначиити 1 вересния 1939 р., день початкиу Другої світовиої війни. Територіальні межі дослідиження охоплюиють етнічниі україниські землі що адмініистративно опинилиись у складі Речі Посполиитої: Східна Галичиина, Покуттия, Поліссия, Підляшишя. А також різномианітні громадии греко-католиків по цілому світу (Австрія, Німеччиина, Канада, США, Бразилиія, та ін.). Мeтодологічна основа дослідження. Методологічною основою магістерської роботи є принципи історизму, всебічності та об’єктивності, проблемно-хронологічний принцип і принцип плюралізму. Під час роботи над дослідженням використовувалися загальнонаукові (аналізу та синтезу, індукції та дедукції) та спеціально-історичні методи (евристичної обробки джерел, хронологічний, біографічний, компонентного (структурно-функціональний) і порівняльно-історичного аналізу, типологічного дослідження). Наукова новизниа полягаиє в тому, щоб створиити роботу, яка б на основі скрупуильозного аналізиу джерел, та історіиографії, а також критичиного осмислиення інформиації змогла б дати змогу краще зрозумиіти всі аспектии діяльниості УГКЦ в міжвоєинну добу. Практичне застосиування. Дану магістиерську роботу можна викориистовувати як базову для подальиших дослідижень будь-яких питань пов’язаних з діяльниістю УГКЦ. Інформиацію, та висновики з даної роботи, в подальишому, можна викориистовувати для написаиння науковиої роботи на здобутитя ступению Кандидиата істориичних наук. Структура роботи. Дана магістиерська дипломина робота складаиється із титульиної сторіники, вступу, чотирьиох розділиів, висновику, списку викориистаних джерел та літераитури, та додаткиів. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА та МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1. Характеристика джерельної бази дослідження Джерельна база дослідиження діяльниості УГКЦ в міжвоєинний період є достатиньо великоию. В даному дослідиженні перш за все, розгляидались такі джерелиа як часопииси, збірниики докумеинтів, статиситичні рочникии. Різноманітні часопииси, та газети що були сучаснииками описувианих подій, містятиь на своїх сторіниках важливиу інформиацію з різних аспектиів діяльниості УГКЦ, та уніатсиького духовеинства в міжвоєинний період. Так, на сторіниках газети «Нова Зоря», була опубліикована відозвиа єпискоипа Григориія Хомишиина 1934 р. [1]. Окрім того, різномианітні випускии газети містятиь цінну інформиацію про просвіитницьку діяльниість греко-католицького духовеинства [3; 4; 5]. На сторіниках часопиису «Нива», можна зустріити важливиу інформиацію, що відобриажає реальниі проблеими пов’язані з діяльниістю УГКЦ в міжвоєинний період. Головниим питанниям, яке піднімиалось на сторіниках цього часопиису, що цілком відобриажало свідомиість уніатсиького духовеинства того часу, було боротьиба з атеїзмиом та комуніизмом [13]. Окрім того, часопиис інформиував про діяльниість церкви не тільки на теренаих Галицьикої метропиолії, але і закордионом [17]. Також, цінна інформиація міститиься на сторіниках часопиисів «Мета» [7], «Діло» [14; 15], та «Рідна школа» [16]. Окремо варто зауважиити, що важливиим джерелиом по статиситичним даним є польсьикі рочникии [19; 20; 21]. На сторіниках цих багатоитомних видань можна знайти унікалиьні статиситичні дані, за допомоигою яких можна простеижити збільшиення, або зменшеиння впливіив греко-католицької церкви на мирян у Східніий Галичиині.