Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми зумовлена сучасними тенденціями в діяльності музейних закладів, що визначаються потребами суспільства. Саме музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини, а музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю. Стан сучасного соціуму як в Україні, так і світі, все частіше дозволяє говорити про нашу епоху як про поворотний момент в історії. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку нових орієнтирів, напрямків розвитку. Одним з шляхів вирішення цього завдання може служити створення музеїв нового типу, які виконують не лише традиційну функцію, але є науковими й духовними центрами, музеїв, які пропонують нове бачення, нове осмислення тієї чи іншої проблеми, музеїв, які розвивають нову парадигму інтелектуального розвитку суспільства.
Саме таким є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського у м. Коломиї. Цей музей має значний вплив на підняття інтелектуального рівня громадян України і творить у його відвідувачів національно-патріотичні почуття та генетичні відчуття з вивчення власних пракоренів. Колекція Музею налічує понад 50 тис. експонатів. Заклад спеціалізується на представленні експонатів етнографічного профілю. Зауважимо, що Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського – єдиний український заклад такого типу, що занесений до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів [90, с. 43].
Звідси й виникає потреба в комплексному дослідження історії цього Музею, До речі, окремі дослідники вважають його першим українським музеєм в Галичині.
Об’єктом магістерської роботи виступає Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Предметом дослідження є літописної установи, характеристика його експозиційної діяльності.
Мета магістерської роботи – комплексно проаналізувати діяльність Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Для реалізації поставленої мети слід розв’язувати такі завдання:
– висвітлити стан наукової розробки проблеми;
– охарактеризувати передумови створення Музею, зумовлені будівництвом Руського (Українського) Народного дому в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та діяльністю різних українських товариств в цьому приміщенні у першій чверті ХХ ст.;
– проаналізувати історичний літопис музейної установи у польський та радянський періоди;
– показати сучасний стан розвитку НМНМГП імені Й. Кобринського;
– розкрити експозиційну діяльність Музею.
Хронологічні рамки: кінець XІX – початок XXI ст. Нижня межа – 1880-ті р., обумовлений початком будівництва приміщення Руського (Українського) Народного дому в м. Коломиї, в якому з 1930-х рр. функціонуватиме музей «Гуцульщина». Верхня межа – 2017 р. – сучасний стан розвитку НМНМГП імені Й. Кобринського.
Територіальні межі магістерської роботи окреслені місцезнаходженням НМНМГП імені Й. Кобринського, його юридичною адресою – м. Коломия, вул. Театральна, 25. Тут зберігаються музейні колекції духовної і матеріальної культури жителів Гуцульщини та Покуття.
Методологічна основа дисертації. При визначенні наукової методології автор виходив із складності й міждисциплінарності предмета дослідження. Основою роботи слугували принципи історизму та об’єктивності. Для розв’язання конкретних дослідницьких завдань автор залучив комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: хронологічний, історично-порівняльний, історично-типологічний, просторово-порівняльний, діалектичний, статистичний.
Наукова новизна отриманих результатів магістерської роботи зумовлена змістом і сукупністю поставлених завдань та шляхами їх розв’язання. У роботі:
вперше:
– здійснено ґрунтовний аналіз історіографічних джерел сучасної української історичної думки з досліджуваної проблеми;
– проведено діяльність Музею в радянський час;
удосконалено:
– тезу про благодійницьку працю на ниві розвиту українських товариств та музейництва Йосафата і Володимира Кобринських, інших працівників музейного закладу;
– положення про різноаспектну наукову, експозиційну, фондову і науково-освітню роботу Музею;
новий рівень розвитку отримали:
– характеристика експозиційної діяльності НМНМГП імені Й. Кобринського на сучасному етапі.
Практичне значення магістерської роботи. Матеріали роботи можуть бути використані у науково-дослідницькій (при підготовці комплексних праць з музеєзнавства та історичного краєзнавства), навчальній (для розробки вузівських навчальних курсів з історичного краєзнавства, музеєзнавства, етнології, етнографії, культурології, шкільної гурткової роботи) і музейній (під час формування експозиції і виставок етнографічних, мистецьких, краєзнавчих та меморіальних музеїв) роботі.
Структура магістерської роботи. Дослідження побудоване за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, чотирьох розділів, які містять одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (91), додатків. Основний текст роботи викладений на 90 сторінках, загальний обсяг роботи – 115 сторінок.
РОЗДІЛ 1.
Історіографія проблеми
Експозиційна, фондова, наукова і наукова освітня діяльність Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (НМНМГП імені Й. Кобринського) викликає значний інтерес у дослідників незалежної України. Праці про Музей не обмежуються тільки вивченням історії функціонування музейного закладу, який нараховує більш ніж 90 років існування, про що свідчить проведена Міжнародна наукова конференція у 2016 р. [79] та організація в стінах НМНМГП імені Й. Кобринського низки інших наукових форумів [78; 80]. Низка публікацій стосуються і передісторії заснування Музею, зокрема є ряд праць дослідників, які торкаються будівництва приміщення музейного закладу у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. – Руського (Українського) Народного дому та діяльності його головного фундатора о. Йосафата Кобринського.
Історіографію досліджуваної проблеми за проблемним підходом можна умовно поділити на чотири групи: 1) праці про будівничих, фундаторів, головних творців та працівників музею; 2) узагальнюючі дослідження, репортажі, інтерв’ю з історії НМНМГП імені Й. Кобринського; 3) розвідки про експозиційну, наукову, фондову та науково-освітню діяльність Музею; 4) путівники, каталоги, буклети, які вказують на важливе місце НМНМГП імені Й. Кобринського в музейній та етнотуристичній сфері Івано-Франківщини і України.
Найбільш чисельна група історіографічних дослідження стосується вивчення постатей, які доклали чимало зусиль у будівництво та творення Музею. Чільне місце займають праці про фундатора Руського (Українського) Народного дому Йосафата Кобринського та засновника і першого довголітнього директора цього Музею Володимира Кобринського. Однак підготовлено низку статей і про інших працівників музейної установи, які в різний час були причетні до будівництва приміщення, творення колекції чи праці у Музеї.