Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний період розвитку України характеризується глибокими зрушеннями в економіці, політиці, соціальній сфері, психології людей. У перші роки становлення держави, процес реформ призвів до певних ускладнень в суспільному житті. Завдання розбудови та утвердження національної за характером, демократичної за сутністю, європейської орієнтованої держави Україна вимагає від її керівництва формування і реалізації ефективної соціальної політики, спрямованої на створення належних санітарно-побутових умов життя та охорони здоров’я населення. Сучасна система охорони здоров’я в Україні потребує модернізації, насамперед концептуальних підходів до формування її нової якості. Під час вирішення цього складного завдання доцільним є врахування багатогранного історичного досвіду, звичаїв та побутових традицій українського народу.
У зв’язку з цим актуальним є вивчення формування та розвитку діяльності Товариства Червоного Хреста на українських землях у період Першої світової війни, об’єктивно-науковий аналіз як незаперечних здобутків у цій галузі, так і упущень.
З усіх громадських організацій, що діяли на території України одним із наймасовіших було Українське Товариство Червоного Хреста (далі ТЧХУ). В 2012 р. червонохресний рух в Україні відзначив своє 145-річчя, а в 2013 р. виповнилось 95 років ТЧХУ. Крім того, важливе наукове значення дана проблема має тому, що в минулому мало місце замовчування й перекручення діяльності Червоного Хреста. Одночасно поряд з виключно науковим інтересом, вивчення діяльності Червоного Хреста дає змогу реалізувати його досвід в сучасних умовах проведення антитерористичних операцій на Сході України
Об’єкт дослідження Товариство Червоного Хреста на українських землях в роки Першої світової війни, а предмет дослідження – зародження, структура, функціонування та розвиток діяльності ТЧХ на українських землях у 1914–1918 рр., його зміст, характер, форми та напрями роботи.
Метою даної роботи є дослідити загальні закономірності та особливості діяльності ТЧХУ в роки Першої світової війни. Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання:
– розглянути зародження, формування та структуру ТЧХ на українських землях в роки Першої світової війни;
– проаналізувати медично-волонтерську службу ТЧХ на українських землях у період 1914–1915 рр.;
– оцінити діяльність ТЧХ на українських землях у період 1916–1918 рр.
Методологічні засади є принципи історизму, систем¬ності та об’єктивності в підході до висвітлення явищ минулого на основі комплексного використання джерел та наукової літератури.
Хронологічні рамки охоплюють 1914–1918 рр. – період Першої світової війни. Вибір нижньої хронологічної межі (1914 р.) зумовлено початком військових дій на українських землях, верхньої (1918 р.) – закінченням Першої світової війни.
Територіальні межі дослідження стосуються території українських земель Російської та Австро-Угорської імперій під час Першої світової війни, де розгорталась діяльність ТЧХ.
Джерельною базою курсової роботи є опубліковані видання збірки джерел та статистичний нарис, які дають змогу більш глибше розкрити дану проблему та зрозуміти особливості діяльності ТЧХ під час Першої світової на українських землях.
Історіографія по даній проблематиці представлена колом наукових статей і монографічних видань. У радянській історіографії ця проблематика не була пріорітетною для дослідження. В українській діаспорній історичній літературі діяльність Товариства Червоного Хреста була досить актуальною про, що свідчать праця Л. Івченка “Український Червоний Хрест в Києві (1919–1942 рр.)”. У сучасній українській історіографії тематика діяльності ТЧХУ є актуальною тематикою. Зокрема слід вказати дослідження В. Ореховського “Громадська підтримка діяльності Російського товариства Червоного хреста у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.)”, “Діяльність Російського Товариства Червоного Хреста по організації допомоги військовополоненим у роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)”, “Діяльність Російського Товариства Червоного Хреста по евакуації поранених та хворих з передових позиції у роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)”, “ Діяльність Російського Червоного Хреста по організації медичної, харчової та санітарно-епідемічної допомоги пораненим військовим у роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)”, К. Недрі “Червоний хрест. Катеринославський досвід (1908–1917 рр.)” та С. Кармалюка “Організація Червоного Хреста в Україні в 1867-1920 рр. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук”
Наукова новизна курсової роботи визначається у комплексному досліджені зародження, формування та діяльності ТЧХ на українських землях у 1914–1919 рр., проаналізовано побутові та санітарні умови діяльності членів ТЧХ під час військових дій, боротьбу із епідеміями та їх волонтерська праця.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що його фактологічний матеріал, основні положення, результати і висновки можуть залучатися при читанні загальних та спеціальних лекційних курсів у вищих навчальних закладах.
Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. Зародження та структура Товариства Червоного Хреста на українських землях в роки Першої світової війни
Перша світова війна виявилася особливо важким випробуванням для Товариства Червоного Хреста. Військові втрати, особливо на початку війни на українських землях, вимагало від Товариства не тільки прийняття негайних заходів по організації евакуації поранених та хворих, але й забезпечення їх подальшого лікування. Для цього необхідно було збільшити кількість лікарняних місць у госпіталях і лазаретах (особливо міських).
Червонохресний рух в Україні бере свої витоки з кінця ХVIII ст. Засновник української анатомії та хірургії П.Загорський, а згодом і академік, який був військовим лікарем під час війни з Польщею, надавав допомогу полоненим і цивільному населенню і його вважають засновником Українського Червоного Хреста [24].
1863 р. в Швейцарії розпочав роботу Міжнародний комітет допомоги пораненим, що 1876 року дістав назву Міжнародного комітету Червоного Хреста. Незабаром стали надходити повідомлення про створення в різних країнах добровільних товариств допомоги пораненим і хворим. Російський Червоний Хрест, до якого належала і українська ланка, надавав значну допомогу військово-медичній службі армії в усіх війнах, що їх вела імперія [26].
В період Севастопольської епопеї Кримської війни, Микола Іванович Пирогов заклав підвалини Червоного Хреста як спеціалізованої організації з надання допомоги пораненим на полі бою. Тоді вперше було створено загони сестер милосердя, кожний з яких займався своєю справою, а саме: сортуванням поранених за важкістю стану, асистуванням під час операцій, транспортуванням поранених і хворих, які не потребували негайної медичної допомоги. Перш ніж дівчат направляли до району бойових дій, вони протягом двох-трьох місяців навчались у Першому сухопутному шпиталі в Петербурзі. 158 сестер громади, які працювали в безперервно обстрілюваному місті, були нагороджені бронзовими медалями за оборону Севастополя. Але серед усіх сестер окремо варто згадати про Дарину Михайлову, доньку загиблого матроса, що є більш відомою за ім’ям Даші Севастопольської. Її, відповідно до віднайдених архівних документів, нагородили золотою медаллю з написом “За старанність” [28].
Магістр