Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Станиславівська фортеця, палац Потоцьких та міська ратуша, є визначними, з точки зору історико-культурної спадщини, спорудами, з багатою та досить цікавою історією. Вони по праву можуть вважатися своєрідною «візитною карткою» міста. Ці пам’ятки архітектури були свідками визначних подій минувшини Станиславова–Івано-Франківська, і збереглися до нашого часу. На жаль, на сьогодні стан більшості з них є незадовільним. Капітальним ремонтом, проведеним у 1999–2000 рр. може похвалитися хіба що ратуша, яка є єдиною спорудою не релігійного призначення в Україні з позолоченим куполом. У приміщенні міської ратуші з 1959 р. знаходиться Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей, одним з основних завдань якого є експонування і популяризація пам’яток історії та культури серед мешканців та гостей міста. Від Станиславівської фортеці залишилася тільки частина укріплень, – тепер це фортечна галерея Бастіон. Палац Потоцьких поки перебуває у приватній власності.
Об’єкт дослідження – пам’ятки військово-оборонного та цивільного містобудування м. Івано-Франківська – Станиславівська фортеця, палац Потоцьких і міська ратуша.
Предметом дослідження є основні тенденції і закономірності функціонування даних історико-архітектурних споруд, та їх роль в історії міста Станиславова–Івано-Франківська.
Мета курсової роботи – проаналізувати основні віхи історії обраних об’єктів: їх спорудження, існування та функціонування, призначення і сучасний стан.
Виходячи з поставленої мети автор курсової роботи ставить перед собою наступні завдання: 1) прослідкувати процес будівництва Станиславівської фортеці, її подальше розширення і перебудову, а також визначні події історії пов’язані з нею; 2) визначити роль палацу Потоцьких в історії містобудування Станиславова–Івано-Франківська та основні аспекти його історичного розвитку; 3) проаналізувати місце та роль міської ратуші в історії м. Івано-Франківська та її сучасний стан.
Хронологічні межі курсової роботи. Нижня межа досліджуваної проблеми становить період – другої половини XVІІ ст. (заснування міста Станиславова польським магнатом Андрієм Потоцьким, та його подальша розбудова). Верхня межа – початок XХI ст. (з’ясування сучасного стану досліджуваних пам’яток, що повністю або частково збереглися до наших днів).
Територіальні межі дослідження складають землі історико-етнографічної області Покуття, а саме – територія в межиріччі двох Бистриць (Надвірнянської і Солотвинської), що до заснування міста Станиславова А.Потоцьким [1662 р.] належала двом селам – Заболоттю і Княгинину, які пізніше стали передмістями укріпленої фортеці.
Історіографія даної теми. Історіографічну основу курсової роботи складають праці польських істориків-краєзнавців М.Грибовича [4], С.Гайковського [3], та С.Баронча [2], які присвятили свої дослідження питанню історії Станиславова–Івано-Франківська з часу його заснування А.Потоцьким, та опису найбільш відомих архітектурних пам’яток міста. Серед сучасних українських дослідників даної теми слід виділити праці І.Бондарева [6, 7, 8, 9], Б. Гавриліва [12, 13, 33], О.Бучик [10, 11], М.Головатого [14, 15, 39], В. Грабовецького [18], У. Головчанської [16], М.Паньківа [26], В.Полєка [27], З. Соколовського [29], З. Федунківа [35], та ін., де висвітлюються проблеми містобудування, історико-архітектурного розвитку міста, історії пам’яток та визначних місць Станиславова–Івано-Франківська з давніх часів до сьогодення. Краєзнавці у своїх дослідженнях також зазначають про різних відомих історичних діячів, події та легенди, пов’язані з найбільш знаними архітектурними спорудами міста.
Методологічну основу курсової роботи складають методологічні принципи та методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися принципи історизму, об’єктивності, науковості, а також історичний, логічний та інші методи дослідження.
Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що автором дослідження була зроблена спроба комплексно проаналізувати і систематизувати матеріал, що висвітлює проблематику історичного розвитку та сучасного становища найбільш визначних історико-архітектурних пам’яток міста Івано-Франківська.
Практичне значення отриманих результатів курсової роботи полягає в тому, що опрацьований і систематизований матеріал може бути використаний при підготовці до семінарських занять з нормативних і спеціальних курсів, проходженні педагогічної практики в загальноосвітніх навчальних закладах чи написанні наукових публікацій, складанні різного роду путівників, а також може бути корисним і цікавим для містян та гостей м. Івано-Франківська, які бажають ближче познайомитися з його історією та культурною спадщиною.
Структуру курсової роботи складають: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (42 позиції), додатки.
Магістр