Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Особливої наукової актуальності набули дослідження історичного досвіду і уроків кінця ХХ – поч. ХХІ ст. в європейській історії взагалі та рушійних сил, перебігу і наслідків постсоціалістичних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи його останнього десятиліття, визначення їх історичного типу, зокрема саме у Республіках Сербії і Чорногорії.
Хоча з моменту початку трансформаційних процесів на Балканах пройшло більше двадцяти років, при їх вивченні досі домінує тематика, пов’язана з розпадом Югославії. Докладно розглядаються такі теми, як відродження міжнаціональних протиріч (зокрема, сербо-хорватських), причини, хід і наслідки військових конфліктів в Хорватії (1991–1995 рр.), Боснії і Герцеговині (1992–1995 рр.) і Косово (1998–1999 рр.) Вивчається роль миротворчих місій під егідою ООН і НАТО.
Актуальність обраної теми дослідження обумовлена впливом політичних процесів на Балканах, не тільки на Європу, але і на українське політичне життя та необхідність врахування уроків модернізації дежави сербів та чорногорців в умовах політичних криз, міжнародної ізоляції та військових конфліктів. Вивчення причин та наслідк одного з найважчих і найтриваліших конфліктів XX ст. – югославської кризи 1990-х років, висвітлення важелів та механізмів, які були задіяні Республікою Сербія і Чорногорія для подолання її наслідків, дає можливість використання їх досвіду для виходу з системної кризи в Україні та відновлення економіки Донбасу.
З метою протидії сепаратистським рухам на Сході України, на недавньому прикладі із історії Республіки Сербія і Чорногорія, необхідно оновити й зміцнити державні органи влади та провести ефективні економічні реформи в державі. Ключовим чинником успіху цих реформ (та збереження цілісності країни) є здобуття довіри суспільства до влади, яка має демонструвати громадянам реальний ефект від своїх дій в економічній, соціальній, фінансовій, гуманітарній та інших сферах.
Об’єктом дослідження є характеристика внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Сербія і Чорногорія у 1992–2006 рр.
Предметом дослідження особливості та закономірності проблематики внутрішньої та зовнішньої політики Республіки Сербія і Чорногорія упродовж 1992–2006 рр.
Метою даної роботи є аналіз особливостей та закономірностей внутрішньої та зовнішньої політики Республік Сербії та Чорногорії упродовж 1992–2006 рр.
Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання:
– розглянуто джерела та історіографію проблеми;
– охарактеризувано проблеми розвитку внутрішньої політики Сербії та Чорногорії 1992–2006 рр.;
– проаналізувано питання зовнішньої політики Сербії та Чорногорії 19992–2006 рр.
Методологія роботи визначається зумовлена такими принципами, як історизм, об’єктивність та системність. Однак головну роль в роботі займають загальнонаукові та загальноісторичні методи дослідження, насамперед, аналіз та синтез джерельного матеріалу, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-порівняльний методи дослідження при опрацюванні.
Хронологічні рамки охоплюють від 1992 р. і до 2006. Вибір нижньої хронологічної межі (1992 р.) зумовлено утворенням Малої Югославії (союзу Сербії та Чорногорії), верхньої – розпадом Республіки Сербії та Чорногорії.
Територіальні межі дослідження стосуються території Балканського півострова вказаного періоду, зовнішньекономічним векторам та внутрішній політиці та території джерелознавчих та історіографічних досліджень присвяченій ції проблематиці.
Практичне значення. Фактичний матеріал та висновки можуть бути використані в навчальному процесі при розробці та читанні лекційних курсів, а також при підготовці до практичних занять. Окремі результати дослідження можуть бути використані студентами під час проходження педагогічних практик (у школах, ліцеях, гімназіях, училищах, коледжах, технікумах). Робота може стати базою для написання більш фундаментального дослідження.
Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатки.
Магістр