0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Ремесла Прикарпаття (ID:313661)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Історія
Сторінок: 98
Рік виконання: 2019
Вартість: 1000
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ АНОТАЦІЯ………………………………………………………………………….3 ВСТУП……………………………………………………………………………….4 РОЗДІЛ 1. Джерела та історіографія проблеми……………………………..…7 РОЗДІЛ 2. Історичні етапи розвитку промислів та ремесел на Покутті…..18 РОЗДІЛ 3. Народні вироби зі шкіри у Покутському регіоні (на прикладі Тисменецького району)…..………………………………………………………39 РОЗДІЛ 4. Народне декоративне мистецтво Покуття (кушнірство, ткацтво, вишивка)…………………………………………………………...………………56 РОЗДІЛ 5. Художнє деревообробництво, метал, кераміка та орнаментальне мистецтво Покутського регіону............................................................................71 ВИСНОВКИ…………………………………..…………………………………....82 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..….85
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Одним із пріоритетів сучасного демократичного суспільства є збереження духовної і матеріальної спадщини минулого тієї чи іншої нації. Не виключенням є й українці. Їх багатовікові надбання, зокрема традиційні ремесла і промисли, є не тільки її органічною складовою матеріальної культури, а й цінним джерелом для осмислення закономірностей культурно-історичного розвитку української нації. Тому серед культурно-історичної спадщини етнографічних регіонів України важливе місце посідає матеріальна культура Покуття. Наявність багатої та різноманітної сировини на Покутті стимулювало розвиток кушнірства, виробів зі шкіри та промислів у місцевого населення. Багатовікові надбання народної культури, зокрема промисли й ремесла, представлені не тільки органічною складовою матеріальної культури, а й невід’ємним чинником для вивчення закономірностей культурно-історичного розвитку нації. Порушення безперервності культурно-національної традиції є вкрай деструктивним суспільним фактором. Серед найбільш поширених на вказаних теренах були такі види ремесел, як кушнірство, виготовлення виробів з дерева, ткацтво та інші. Проте функціонування зазначених промислів та ремесел на сьогоднішній день у повсякденному житті на Покутті є мінімізованим. Тому відповідно до цього актуальність дослідження даної проблеми зумовлена науковими і суспільними чинниками. Наукова значущість полягає в недостатньому її вивченні в етнологічній науці та відсутністю комплексного дослідження. А суспільна – в необхідності збереженн й популяризації традиційних промислів і ремесел, що розвивалися в минулому на території Прикарпатського регіону, зокрема на Покутті. Об’єкт дослідження твори і типологічні групи виробів народних промислів та ремесел Прикарпаття на прикладі Покуття, а предмет дослідження – особливості та закономірності історичних етапів розвитку, характерних рис, типології та худоньої специфіки промислів та ремесл Прикарпатського регіону, як складової частини українського народного мистецтва. Метою даної роботи є дослідити особливості кушнірства Тисменицького регіону. Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання: – дати загальну характеристику джерела та історігорафії проблеми; – виствітлити історичні етапи розвитку промислів та ремесел на Покутті; – розглянути особливості народних виробів зі шкіри у Покутському регіоні (на прикладі Тисменецького району – проаналізувати твори народного декоративного мистецтво Покуття (кушнірство, ткацтво, вишивка) – показати характерні ознаки художнього деревообробництва, металу, кераміки та орнаментального мистецтва Покутського регіону Методологічні засади. Відповідно до поставлених завдань основою дослідження є принципи системності. У загальнонауковому осмисленні проблем, порушених у магістерській роботі, використано емпірично-теоретичні методи дослідження:, для виявлення передумов виникнення, формування та розвитку шкіряного промислу застосовано історичний підхід, що дає змогу відобразити вказане явище в хронологічній послідовності. У дослідженні використано методи класифікації й типології, за допомогою яких відбувається поділ виробів зі шкіри та їхнє групування за структурно-типологічними ознаками. З метою виявлення художніх особливостей застосовано методи мистецтвознавчого аналізу, що дає змогу з’ясувати основні виражальні засоби виробів, структуру й значення орнаменту. Хронологічні рамки охоплюють в історичній частині сягають епохи трипільської культури. Однак детальніший аналіз художніх явищ, типології та художніх особливостей творів проводиться на матеріалі XIX–XXІ ст., що дає оптимальну кількість фактологічної інформації для обґрунтованих висновків і результатів. Територіальні межі дослідження окреслюють Покуття, тобто рівнинну територію, що лежить між Карпатами і Дністром. З півночі і північного заходу обмежена річкою Бистриця Надвірнянська; входить східна частина Надвірнянського р-ну, весь Тлумацький, Городенківський і Снятинський р-ни, більша частина Коломийського (за виключенням південно-західної території, що полінії Делятина - Стопчатів відійшла до Гуцульщини), південно-східна частина Косівського р-ну (по лінії Стопчатів - Вербовець - Кути), південна межа Покуття проходить по Черемошу до границі Чернівецької області. Наукова новизна магістерської роботи визначається у комплексному досліджені, систематизації, аналізу та узагальнення зібраних матеріалів і публікацій на означену тему проведено дослідження ремесл та промислів на Прикарпатському регіоні у контексті тривалих етнокультурних процесів. Уперше висвітлено діахронію основних етапів розвитку народного декоративного мистецтва і цехового ремесла. Удосконалено типологізацію творів у відповідності до змін соціально-економічних та політичних умов регіону. Дістали подальший розвиток визначення художніх особливостей творів і врахування зовнішніх впливів, осередків і майстрів народних художніх промислів другої половини XX ст.. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, систематизація та аналіз матеріалів сприятимуть детальнішому вивченню питань з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Основні положення дослідження можна практично застосовувати для вивчення художніх виробів зі шкіри інших етнографічних регіонів України, для формування навчальних програм і підготовки спеціалізованої літератури для студентів художніх навчальних закладів, проведення реконструкційної і наукової роботи під час атрибуції творів та каталогізації музейних збірок, створення сучасних дизайнерських колекцій. Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаних джерел.