ВЕРСАЛЬСЬКО – ВАШИНГТОНСЬКА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ПЕРЕВАГИ І ПРОТИРІЧЧЯ (ID:316459)

ВСТУП………………………………………………………………………….....3 РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕРСАЛЬСЬКО – ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 7 1.1. Історіографія проблеми 7 1.2. Джерела з історії розвитку та краху Версальсько – Вашингтонської системи міжнародних відносин……………………………..12 1.3. Методи дослідження 15 РОЗДІЛ 2 СКЛАД І ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ВЕРСАЛЬСЬКО – ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 18 2.1. Версальська система міжнародних відносин. Концептуальні підходи держав – переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій мирній конференції 18 2.2. Ліга Націй – як складова Версальської системи міжнародних відносин………………………………………………………………………25 2.3. Вашингтонська конференція та її рішення.……………….29 РОЗДІЛ 3. КРАХ ВЕРСАЛЬСЬКО – ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ЇЇ ПЕРЕВАГИ ТА ПРОТИРІЧЧЯ………………………………………………………...……...…35 3.1. Криза Вашингтонського порядку (1929 – 1937 рр.)………35 3.2. Криза Версальського порядку (1933 – 1937 рр.)………….44 3.3.Ліквідація Версальсько – Вашингтонської системи міжнародних відносин. Її переваги та протиріччя…………………………….53 ВИСНОВКИ………………………………………………………………......…62 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….67 ВСТУП Незважаючи на те, що 1 вересня 2019 року виповнилося 80 років із дня початку Другої світової війни, дотепер у вчених немає одностайної відповіді на питання: чому виникла ця війна, хто і якою мірою несе відповідальність за її початок, чому відносно локальний європейський конфлікт переріс у світовий. На всі ці питання існує багато відповідей. Однак повсякчас у світі з’являються нові архівні документи, нові праці, які розширюють межі історичного дослідження, що донедавна були не повною мірою вивченими, тому це викликає чергові спроби осмислити інформацію, що з’явилася, уточнити наявні знання про минуле з урахуванням політичної кон’юнктури. Актуальність теми магістерської роботи зумовлена тим, що існує проблема світоустрою і співвідношення його окремих компонентів, яка викликає багато питань. Який світ має право на існування: біполярний, багатополярний або однополярний? На яких засадах регулюватимуться відносини суб'єктів міжнародної політики? У липні 2009 року на сторінках німецького видання Der Spiegel з’явилося інтерв’ю відомого американського політика та вченого Г. А. Кіссінджера, присвячене дев’яностоліттю Версальского мирного договору, який увінчав собою закінчення Першої світової війни. Мирний договір у Версалі закріпив підсумки безпрецендентої по своєму кровопролиттю та спустошенню для тогочасної Європи війни. Також було остаточно покінчено з традиційною для європейської політики системою міжнародних відносин, яка базувалася на балансі сил, та створено світовий орган колективної безпеки – Лігу Націй. Взагалі ж, вищезгаданий договір та конференції, які за ним послідували й утворили Версальсько-Вашингтонську систему міжнародних відносин містили безліч протиріч і недоліків. Зрештою, система не змогла знищити усіх цих протиріч і з початком Другої світової війни розвалилася. Протягом своєї, як наукової, так і політичної діяльності Г. Кіссінджер вважав, що світовий порядок та мирне співіснування цивілізацій можливі лише за умови балансу сил, a не гегемонії однієї чи декількох країн, чи й того гірше, на базі аморфного ідеалізму, пропонованого В. Вільсоном. І тому, як зазначав Г. Кіссінджер, для розуміння помилок минулого потрібно розуміти, що сталося в Версалі. Метою дослідження є виявлення плюсів Версальсько – Вашингтонської системи та її недоліків, які в результаті призвели до її краху та початку Другої світової війни. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) проаналізувати основні умови договорів Версальської системи; 2) провести системний аналіз рішень Вашингтонської мирної конференції; 3) охарктеризувати діяльність Ліги Націй, як гаранта міжнародного порядку та миру; 3) визначити причини кризи Вашингтонського порядку 1929 – 1937рр.; 4) визначити причини кризи Версальської системи 1933 – 1937рр.; 5) дослідити процес ліквідації Версальсько – Вашингтонської системи міжнародних відносин та проаналізувати її переваги та недоліки. Об’єктом дослідження даної роботи виступають міжнародні відносини в 1918-1939рр. Розвиток міжнародних відносин у XX ст., зокрема після першої світової війни, вирізнявся комплексним характером. Міжнародного виміру набули майже всі сфери державного життя — політична, соціальна, економічна, воєнно-стратегічна, екологічна, культурна тощо. Збільшувалися масштаби й темпи міжнародних зрушень, вони часто виходили з-під контролю й набирали небезпечного, непередбаченого характеру, що загострювало проблему виживання окремих соціально-політичних і міжнародних систем, створювало нові джерела міжнародної напруженості. Закінчення Першої світової війни ознаменувалося могутнім революційним піднесенням у багатьох країнах, кри¬зою колоніальної системи, крахом величезних імперій і докорінним перерозподілом ринків збуту і сфер впливу, всієї політичної карти світу. І держави-переможниці, і переможені гарячкове розробляли свої плани післявоєнного устрою, напружено готувалися до загальної мирної конференції, щоб обстояти свої інтереси. Предметом дослідження є Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин, її переваги і протиріччя. Методологічною основою роботи є сукупність вироблених і використаних сучасною наукою принципів і методів наукового дослідження. Робота виконана на основі принципів історизму, об’єктивності та науковості. Принцип історизму виражений в аналізі конкретно – історичних чинників, що визначили динаміку та характер розвитку Версальсько – Вашингтонської системи. Принцип об'єктивності знайшов відображення у зваженій оцінці та неупередженому аналізі зовнішньополітичної діяльності провідних європейських країн, СРСР, США та Японії в досліджуваний період, їх мету, мотиви та результати. Хронологічні межі магістерської роботи охоплюють 1918-1939рр. Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин, безумовно, є однією з найбільш складних для системного аналізу. Цей факт в першу чергу пов'язаний з високим ступенем «розмитості» меж окремих етапів розвитку даної системи, швидкою трансформаційною динамікою та невизначеністю статусу ряду учасників. Версальсько-Вашингтонська система пройшла кілька етапів існування, серед яких умовно можна виділити основні: 1) становлення Версальсько – Вашингтонської системи – 1919 – 1922рр.; 2) відносна стабілізація Версальсько – Вашингтонської системи – 1922 – 1929 рр.; 3) криза Вашингтонського порядку – 1929 – 1933 рр.; 4) криза Версальського порядку – 1933 – 1937 рр.; 5) ліквідація Версальського порядку і встановлення німецької гегемонії в Європі – 1938 – 1939рр. Географічні рамки дослідження: європейські країни ( Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, СРСР), США та країни Далекого Сходу ( Японія, Китай). Версальська система мирних договорів закріплювала територіальні зміни, які відбулися внаслідок Першої світової війни й розпаду Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій. В свою чергу завданням Вашингтонської мирної конференції стало врегулювання суперечностей на Далекому Сході та в басейні Тихого океану. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали магістерської роботи можуть бути використані для написання монографій, науковий статей, спецкурсів з історії міжнародних відносин. Можливе використання у навчальному процесі закладів освіти. Структурно магістерська складається зі вступу, трьох розділів, які розбиті на підрозділи, висновків, списку джерел та літератури.