Зразок роботи
Актуальність дослідження. Активні суспільні перетворення, які активізувалися з проголошенням незалежності України у 1991 р., включають і суттєві зміни у релігійному житті. Аналітика протестантизму в сучасному релігієзнавчому дискурсі виходить на новий теоретичний рівень, на якому здійснюється перехід від опису і систематизації фактів до концептуалізації протестантських течій як релігійно-соціального феномену. Після періоду підпільної діяльності та утисків з боку влади як у період існування Російської імперії, до складу якої входили землі України, так і у період існування СРСР, протестанти отримали конституційно гарантоване право на свободу віросповідання та діяльність. Проте, незважаючи на активне поширення переконань, дана релігійна ідея не стала панівною в Україні. Причини неприйняття варто шукати в історичному контексті становлення протестантської релігійної думки в Україні. Разом з тим, дана ідеологія спричинила значний вплив на розвиток національної української культури, про що підтверджує ряд досліджень, в тому числі і дане.
В наш час ідеї Реформації знаходять нові тлумачення в контексті спільного взаємообумовленого розвитку глобальних трансформацій та національних культур. Рецепція Україною культури Відродження та Реформації значною мірою змінила вектор розвитку її суспільства, заклала підвалини толерантності й плюралізму його релігійно-культурного життя. Водночас, поряд з історичними церквами, протестантизм став невід’ємною складовою національної історії та релігійної карти України.
Дослідження специфіки засвоєння європейської Реформації в українському протестантизмі, а також особливостей його зв’язку з суспільними процесами на українських землях є актуальною історично релігієзнавчою проблемою.
Все це, а також відсутність єдиного комплексного дослідження даної проблеми обумовлюють її актуальність.
Метою дослідження є всебічне висвітлення діяльності протестантських релігійних течій на території України у XVI – XVIII століттях та їх ролі у розвитку національної культури та її взаємовпливів з європейською
Зазначена мета конкретизується наступними завданнями:
1. Охарактеризувати стан історіографії та джерельної бази стосовно протестантизму в Україні у XVI – XVIII століттях
2. Простeжити розвиток та особливості діяльності протестантських конфесій на території Україні
3. Розкрити роль і місце протестантизму у розвитку української культури
Об'єкт дослідження – релігійна ситуація в Україні у XVI – XVIII століттях.
Предмет дослідження – діяльність протестантських течій на території України у XVI – XVIII століттях та їх вплив на розвиток української культури.
Хронологічні рамки роботи визначаються межами з XVI по XVIII століття, тобто періодом від виникнення і початку поширення протестантських ідей до втрати ним виключно західноукраїнського характеру і становлення даної релігійної течії як загальноісторичного українського фактору. Хронологічні межі охоплюють першу і початок другої хвилі поширення протестантських ідей на територію України.
Територіальні межі дослідження визначаються кордонами українських земель у складі Великого Князівства Литовського, Королівства Польського (у подальшому – Речі Посполитої), Московського царства (у подальшому – Російської імперії).
Методологічну основу дослідження складають наукові принципи об'єктивності та історизму, які передбачають безпристрасний аналіз у політичному відношенні зібраного матеріалу у контексті конкретної історичної ситуації, використання всіх доступних джерел та літератури. У ході дослідження були застосовані системний, ретроспективний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та аналітико-синтетичний методи дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає у спробі здійснення єдиного системного дослідження проблеми розвитку протестантизму в Україні у XVI – XVIII століттях. По новому висвітлено реальну роль і місце протестантських ідей у розвитку української культури. Проаналізовано причини невдач першої хвилі поширення даної релігійної течії на українські землі з подальшими наслідками для суспільства.
Практичне значення роботи полягає у тому, що її зміст, положення, висновки можуть бути використані студентами для підготовки до семінарських занять з курсів «Історія України», «Релігієзнавство», «Історія української культури», при написанні наукових робіт, зокрема, статей, при підготовці до участі у відовідного характеру конференціях, а також для подальшого дослідження даної проблематики; крім того, зміст даної роботи може слугувати як базис у подальших наших наукових дослідженнях.
Структура дипломної роботи обумовлена її метою та задачами і складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (74 позиції). Загальний обсяг роботи 85 сторінок.
Магістр