Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі Україна є полікультурну та поліетнічну державу. Тому актуальним і вагомим залишається ґрунтовне і неупереджене вивчення історії етносів, що проживали на її території. Правобережна Україна була представлена у більшості українцями, євреями та поляками (що було зумовлено історично). Тому вагомим і актуальним є дослідження історії життя поляків у даному регіоні.
Польське повстання 1863-1864 рр. відоме також як Січневе повстання, явилось визначною подією в історії польського національного руху за незалежність і створення самостійної держави та отримало підтримку міжнародної суспільної думки. У ньому знайшли відображення основні вимоги польського народу, які вилились у збройну боротьбу. Повстанці розробили чітку концепцію, пов'язану з долею Польщі і польського народу.
Ідея самостійності мала історичне підґрунтя – після трьох поділів Речі Посполитої поляки втратили державницьку незалежність. Могутня у минулому федерація, оплот католицизму і шляхетства, Річ Посполита була поділена між трьома ворогуючими час від часу сусідніми державами з імперськими амбіціями. Модерні конституційні процеси перетворення, які назрівали в Речі Посполитій в період її агонії та польський гонор визначили подальшу діяльність народу. З кінця ХVІІІ ст. поляки не припиняли боротьби за відновлення самостійності. У тому числі поляки Правобережної України, яка увійшла до складу Російської імперії, проводили водночас і боротьбу проти політики асиміляції та русифікації, прагнучи зберегти національну і релігійну єдність. Прагнення повстанців відображали інтереси широких верств населення, зокрема, шляхти, яка володіла значними маєтностями.
Повстання поляків на Правобережній Україні стали локальним, але дуже важливим епізодом Польського повстання 1863-1864 рр., оскільки даний регіон на той час являв собою поліетнічну та полірелігійну область, де переплелися інтереси різних народів. Варто зазначити, що значну частину населення краю становили поляки, що й стало однією із причин вибору нами регіону дослідження.
Період як до повстання, так і після нього характерний ліберальним ставленням царського уряду до магнатської верхівки як головної категорії землевласників. Зовсім іншим був підхід до бідної шляхти, землеволодіння і землекористування якої повністю залежало від визнання їхнього дворянства. Негативним було відношення царату і до католицької та уніатської церков: вони ліквідовувались, а її майно переходило у казну або православній церкві, власність католицької церкви спочатку обмежувалась, а згодом передавалась у державне управління з виділенням грошового утримання, натомість православна церква отримала повну підтримку та сприяння.
Аналізуючи хронологічні рамки повстання, необхідно зауважити, що Польське повстання стало виразником загальних потреб змін у суспільстві, хоча і стало відображенням позицій невдоволеної польської шляхти, оскільки саме вона розплановувала процес повстання. У зв'язку з цим окремої уваги заслуговують і побічні політичні та суспільні рухи, що виникли в цей час. Крім того, важливе значення у польському національно-визвольному русі відігравало аграрне питання. Шляхта прагнула повернути свої маєтки, а магнати зберегти наявні у них та розширити, селяни ж прагнули отримати земельні наділи для власного використання.
Вивчення специфіки польського національного визвольного руху, а також особливостей його зв’язку з іншими суспільними процесами на українських землях є актуальною історичною проблемою.
Все це, а також відсутність єдиного комплексного дослідження даної проблеми обумовлюють її актуальність.
Метою дослідження є всебічне висвітлення причин, процесу та наслідків Польського повстання 1863-1864 рр., а також його взаємозв'язків з іншими національними рухами.
Зазначена мета конкретизується наступними завданнями:
1. Охарактеризувати стан історіографії та джерельної бази стосовно даної проблеми
2. Простежити хід етапів повстання та з'ясувати взаємозв'язки польського національного руху з українським
3. Розкрити наслідки повстання у всіх сферах суспільного життя
Об'єкт дослідження – Польський національно-визвольний рух за відновлення держави у другій половині ХІХ ст..
Предмет дослідження – підготовка і перебіг Січневого повстання 1863-1864рр. з метою відновлення незалежності Польської держави, його вплив на громадсько-політичне життя Правобережної України
Магістр