066 005 53 74
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Працюємо
без вихідних!
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Польське повстання 1863-1864 рр. на Правобережній Україні (ID:336667)

Тип роботи: дипломна
Дисципліна:Історія
Сторінок: 80
Рік виконання: 2015
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ І. Історіографія дослідження……………………………………………9 РОЗДІЛ ІІ. Етапи повстання……………………………………………………15 2.1. Піднесення польського національного визвольного руху. Причини та передумови повстання……………………………………………………………..15 2.2. Хід повстання. Партизанська війна…………………………………………..25 2.3. Українці і польський визвольний рух………………………………………..36 РОЗДІЛ ІІІ. Повстання в інших регіонах та його наслідки…………………44 3.1. Повстання у Білорусі та його наслідки………………………………………44 3.2. Реакція царської влади та заходи щодо деполонізації Південно-західного краю…………………………………………………………………………………51 3.3. Польське повстання 1863 р. у спогадах сучасників………………………..61 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ…………………...74
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність дослідження. На сучасному етапі Україна є полікультурну та поліетнічну державу. Тому актуальним і вагомим залишається ґрунтовне і неупереджене вивчення історії етносів, що проживали на її території. Правобережна Україна була представлена у більшості українцями, євреями та поляками (що було зумовлено історично). Тому вагомим і актуальним є дослідження історії життя поляків у даному регіоні. Польське повстання 1863-1864 рр. відоме також як Січневе повстання, явилось визначною подією в історії польського національного руху за незалежність і створення самостійної держави та отримало підтримку міжнародної суспільної думки. У ньому знайшли відображення основні вимоги польського народу, які вилились у збройну боротьбу. Повстанці розробили чітку концепцію, пов'язану з долею Польщі і польського народу. Ідея самостійності мала історичне підґрунтя – після трьох поділів Речі Посполитої поляки втратили державницьку незалежність. Могутня у минулому федерація, оплот католицизму і шляхетства, Річ Посполита була поділена між трьома ворогуючими час від часу сусідніми державами з імперськими амбіціями. Модерні конституційні процеси перетворення, які назрівали в Речі Посполитій в період її агонії та польський гонор визначили подальшу діяльність народу. З кінця ХVІІІ ст. поляки не припиняли боротьби за відновлення самостійності. У тому числі поляки Правобережної України, яка увійшла до складу Російської імперії, проводили водночас і боротьбу проти політики асиміляції та русифікації, прагнучи зберегти національну і релігійну єдність. Прагнення повстанців відображали інтереси широких верств населення, зокрема, шляхти, яка володіла значними маєтностями. Повстання поляків на Правобережній Україні стали локальним, але дуже важливим епізодом Польського повстання 1863-1864 рр., оскільки даний регіон на той час являв собою поліетнічну та полірелігійну область, де переплелися інтереси різних народів. Варто зазначити, що значну частину населення краю становили поляки, що й стало однією із причин вибору нами регіону дослідження. Період як до повстання, так і після нього характерний ліберальним ставленням царського уряду до магнатської верхівки як головної категорії землевласників. Зовсім іншим був підхід до бідної шляхти, землеволодіння і землекористування якої повністю залежало від визнання їхнього дворянства. Негативним було відношення царату і до католицької та уніатської церков: вони ліквідовувались, а її майно переходило у казну або православній церкві, власність католицької церкви спочатку обмежувалась, а згодом передавалась у державне управління з виділенням грошового утримання, натомість православна церква отримала повну підтримку та сприяння. Аналізуючи хронологічні рамки повстання, необхідно зауважити, що Польське повстання стало виразником загальних потреб змін у суспільстві, хоча і стало відображенням позицій невдоволеної польської шляхти, оскільки саме вона розплановувала процес повстання. У зв'язку з цим окремої уваги заслуговують і побічні політичні та суспільні рухи, що виникли в цей час. Крім того, важливе значення у польському національно-визвольному русі відігравало аграрне питання. Шляхта прагнула повернути свої маєтки, а магнати зберегти наявні у них та розширити, селяни ж прагнули отримати земельні наділи для власного використання. Вивчення специфіки польського національного визвольного руху, а також особливостей його зв’язку з іншими суспільними процесами на українських землях є актуальною історичною проблемою. Все це, а також відсутність єдиного комплексного дослідження даної проблеми обумовлюють її актуальність. Метою дослідження є всебічне висвітлення причин, процесу та наслідків Польського повстання 1863-1864 рр., а також його взаємозв'язків з іншими національними рухами. Зазначена мета конкретизується наступними завданнями: 1. Охарактеризувати стан історіографії та джерельної бази стосовно даної проблеми 2. Простежити хід етапів повстання та з'ясувати взаємозв'язки польського національного руху з українським 3. Розкрити наслідки повстання у всіх сферах суспільного життя Об'єкт дослідження – Польський національно-визвольний рух за відновлення держави у другій половині ХІХ ст.. Предмет дослідження – підготовка і перебіг Січневого повстання 1863-1864рр. з метою відновлення незалежності Польської держави, його вплив на громадсько-політичне життя Правобережної України