Празька весна 1968 р. (ID:352030)

1.1. Причини виникнення та поява кризових явищ у чеському суспільстві 60-х рр. ХХ ст. Попри нетривалий період радянських деформацій у країні відбулась швидка зміна усіх зв’язків та елементів громадянського суспільства, що позначилась відмовою від основ власної політичної культури. За декілька років економічна, культурна, соціальна структура чехословацького суспільства була неорганічно видозмінена, що спричинило одне із головних джерел кризи кінця 60-х рр. Коли тиск влади дещо послабився, чітко проявилась чеська історична традиція, яка тяжіла до плюралістичного суспільства, тоді як тоталітарна система яскраво постала у вигляді чужої, невдало імпортованої. Головною в опозиції стала партійна інтелігенція. Режим не міг завадити перетворенню, коли її представники поступово оволодівали важливими науковими інститутами, культурними організаціями, школами, ЗМІ, значними виробництвами та управлінськими структурами. Найбільш прагматична частина партноменклатури розглядала інтелектуалів, як пріоритетний у своїй політиці. Для розв’язування конфлікту існувало два шляхи: звернення до звичних силових методів що могло б спровокувати ініціювання ефективного політичного опозиційного руху. Так чи інакше, інших можливостей не було, конфлікт мав набути характеру гострої внутрішньо-партійної боротьби. Першим відкритим виявом цього конфлікту став вересневий пленум ЦК КПЧ 1967 р., на якому О. Дубчек розкритикував негативні наслідки економічної реформи (нової системи управління народним господарством) для словацької економіки. Перший секретар ЦК КПС виступав за збільшення інвестицій у Словаччину і за розвиток у Словаччині виробництва повного циклу замість видобутку сировини та виробництва комплектуючих частин для підприємств Чехії. Це мало б стимулювати економіку Словаччини і сприяти підвищенню життєвого рівня, зменшення відтоку словацької молоді до Чехії та її поступової асиміляції. А на завершення О. Дубчек вимагав збільшення повноважень для словацьких органів влади. Своєю чергою, А. Новотний звинуватив О. Дубчека в націоналізмі [1, с. 30-31].