Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність. Складний процес державного реформування, що переживає Україна з 2014 р. потребує глибокого розуміння законів суспільно-державного оновлення. Протягом періоду незалежності України перехід до правової держави та громадянського суспільства виявився суперечливим та болісним процесом, що вже породив декілька політичних криз. В деяких випадках ці кризи були викликані непослідовними реформами та непродуманими змінами в розвитку українського суспільства. Частково це було зумовлено недостатньо чіткими уявленнями українського політикуму та суспільства про модель тоталітарного суспільства. Так, нез’ясованими залишаюьтся багато механізмів тоталітаризму, його політичного та культурного процесу, а тому не до кінця зрозумілим на сьогодні залишається і вплив комуністичного досвіду на сучасне українське суспільство та державність.
Вищенаведена ситуація вимагає поглибленого вивчення того періоду історії радянського режиму, коли тільки закладалися його основи. Закріплення влади, яка не мала під собою достатньої соціальної бази відбувалося в 1920-30-ті рр. під час проведення політики українізації.
Цей період в силу його наслідків став одним з визначальних і в той же час трагічних в новітній українській історії. На цей час припадає як культурне відродження, становлення оновленої української еліти, так і геноцид українського народу та репресії супроти його еліти.
Вивчення цього періоду на сьогодні вже давно перейшло від первісного нагромадження матеріалу та описовості до синтезу та теоретизування. Проблема українізації досліджується вже не тільки істориками, але й політологами, культурологами, мистецтвознавцями тощо. Щодо вітчизняної історіографії то вона привертає увагу завдяки своїй актуальності в зв’язку зі спробами української влади після 2014 р. вдатися до нової українізації суспільства. Однак, аналіз літератури засвідчує, що поза увагою дослідників залишилось ще багато аспектів, зокрема і тематика української преси в цей період.
Так, зокрема не в повній мірі висвітлена відмінність між цілями українізації преси УРСР, які бачило вище керівництво країною та які бачило керівництво на місцевому рівні. Мало приділено уваги проблемі преси в цей період в окремих регіонах. Не в повній мірі розкрито роль періодики в виробленні бази для нової радянської ідентичності, образах народу та влади, що творила періодика часу.
Не викликає сумнівів, що партійно-радянська преса України як ідеологічний інструмент влади в першу чергу розв’язувала поставлені перед нею цілі по вихованню мас у руслі панівної ідеології. З огляду на це, потребує критичної оцінки внесок преси у більшовизацію та радянізацію українського суспільства. Особливої уваги в цьому контексті потребує україномовна преса періоду.
Обʼєктом дослідження є україномовна преса Південної України 1920-х рр., а саме такі видання як: «Червоний селянин» (Херсон), «Радянський степ» (Мелітополь), «Червоний шлях» (Запоріжжя), «Селянська газета» (Первомайськ), «Червоний плугар» (Миколаїв), «Більшовик», «Червоний Степ» (Одеса), «Змичка» (Павлоград), «Зірка» (Дніпро).
Предметом дослідження є особливості формування в вищевказаних виданнях образу радянської влади, а саме: процес більшовизації суспільства та преси в Україні 1920-х рр., механізм формування образу влади в пресі, втілення в пресі образів представників радянської влади – робітників, рядових членів партії, керівників підприємств, політичних лідерів тощо, вплив на формування образу радянської влади образів її ворогів.
Мета дослідження – дослідити умови, процес та наслідки формування образу радянської влади в україномовній пресі Південної України.
Досягнення поставленої мети вимагає виконання наступних дослідницьких завдань:
– проаналізувати історіографію української преси 1920-х рр., визначити проблеми, що ще не отримали достатнього наукового опрацювання, типологізувати історіографічний масив;
– актуалізувати джерельну базу та методи роботи;
– розглянути політичні умови діяльності преси в радянській Україні в 1920-х рр.;
– проаналізувати особливості процесу більшовизації суспільства та преси УСРР, взаємовплив цих двох процесів;
– розглянути процес закріплення за пресою в УСРР політико-ідеологічної функцій;
– проаналізувати існуючі теоретичні погляди на механізми формування образу влади в мас-медіа;
– дослідити особливості відображення та конструювання в україномовній пресі Південної України образу робітника як втілення концепції народовладдя;
– проаналізувати особливості конструювання образів радянських політичних лідерів;
– дослідити особливості формування та функціонування в україномовній пресі образів зовнішніх та внутрішніх ворогів радянської влади.
Географічні межі дослідження охоплюють територію Південної України, а саме територію сучасних Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Одеської областей.
Хронологічні межі дослідження: з 1921 р. по 1929 р. Нижча хронологічна межа – створення Головліту, який фактично закріпив існування цензури в УСРР. Вища хронологічна межа – 1929 р. – розгром лівої опозиції в Радянському союзі, початок формування культу особистості Й. Сталіна, посилення цензури в УСРР.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблена спроба комплексно проаналізувати формування образу радянської влади в україномовній пресі Південної України 1920-х рр. Досліджено взаємовплив політики українізації та процесу більшовизації суспільства УСРР. Вперше були проаналізовані особливості конструювання образів робітників, партійців, політичних лідерів та ворогів радянської влади в україномовних селянських газетах Південної України.
Практична значимість. Результати роботи можуть бути використані при підготовки лекцій з курсу «Історія України». Результати дослідження можуть бути використані при підготовці студентів до практичних занять з означених курсів. Дослідження буде корисним при подальших дослідженнях проблематики україномовної преси УСРР 1920-х рр.
Структура роботи обумовлена її метою та завданнями і складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків. Загальний обсяг роботи складає 100 сторінок.