Ірландське питання в політиці Великої Британії (1914-1991 рр.) (ID:559811)

Актуальність теми дослідження. Сучасний світ характеризується зростанням ролі етнічного чинника в громадських взаєминах всередині окремих держав. Причиною актуалізації проблеми етнокультурного різноманіття при мирному спільному існуванні різних етнічних груп є факт проживання на територіях держав величезної кількості етнічних спільнот, кожна з яких має певні запити. Однак процес підвищення значущості етнічного чинника характеризується низкою негативних наслідків для держав. Це, перш за все, етноцентризм і регіональний націоналізм, які ведуть до міжетнічного протистояння і є загрозою для цілісності держави. У зв’язку з цим знаходження шляхів подолання або ослаблення етнічних протиріч стає головним завданням урядів для збереження державної єдності. На сьогоднішній день в десятках країн світу мають місце етнічні конфлікти, пов’язані з прагненням до політичного самовизначення і боротьбою за автономію. Тенденції до сепаратизму з’являються в результаті домінування етнічної та регіональної ідентичності, яка найбільш значима і стійка для людини, особливо в умовах суспільної кризи. Важливо відзначити, що етнополітичні конфлікти сьогодні характерні не тільки для бідних і країн, що розвиваються, а й для держав, що займають провідне становище у світовій економіці. В Європі політична нестабільність і сепаратистські настрої, пов’язані з етнополітичними протиріччями, притаманними таким державам, як Франція, Бельгія, Іспанія. Ще однією державою з високим рівнем етнічного та регіонального націоналізму є Великобританія. Історія розвитку британського королівства, яке в різний час включало до свого складу території Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії, зумовила вже в другій половині XX століття необхідність пошуку компромісу між централізацією і децентралізацією всередині державної системи управління. Таким чином, значимість дослідження етнополітичних протиріч в Великобританії визначається появою нових тенденцій в західноєвропейському політичному житті. Ще кілька десятиліть тому сепаратизм і боротьба за політичне самовизначення в європейських демократіях розглядалися, скоріше, як виключення. Сьогодні ж Шотландія демонструє прагнення не тільки до автономії всередині Великобританії, але і до створення власної держави, що виразилося в проведенні референдуму про незалежність у 2014 році. Те ж прагнення демонструє республіканськи налаштована частина населення Північної Ірландії і націоналісти Уельсу. Обʼєктом дослідження є етнополітичний конфлікт Ірландії та Великобританії в ХХ ст. Предметом дослідження є політика Великобританії щодо проблем «гоумрулу», громадянської війни в Ірландії, Ольстерського конфлікту. Мета роботи – вивчення еволюції англо-ірландських етнополітичних протиріч та виявлення значення цих протиріч в політичному житті Великобританії. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: 1) проаналізувати історіографію даного питання, виявити її проблемні моменти, класифікувати історіографічний масив; актуалізувати джерельну базу та методи роботи; 2) розглянути історичні витоки «ірландського питання» та проблему «гоумрулу» в період до 1914 р.; 3) розглянути хід подій англо-ірландської війни 1919-1922 р. та її вплив на політичне життя Великобританії; 4) проаналізувати роль Великобританії в громадянській війні в Ірландії 1922-1923 рр. 5) дослідити особливості суспільно-політичного життя Північної Ірландії в період 1950-1970-х рр.; 6) розглянути хід Ольстерської кризи на зламі 1960-1970-х рр. та проаналізувати заходи Великобританського уряду в цей період; 7) проаналізувати англо-ірландські домовленості 1973 та 1985 рр., виявити їх результати та наслідки. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1914 по 1991 рр. Нижча хронологічна межа дослідження обумовлена тим, що в 18 вересня 1914 р. Британським парламентом було прийнято «Акт про уряд Ірландії», який був першим політичним документом, що надавав Ірландії право на самоуправління. Вища хронологічна межа обумовлена обстрілом резиденції прем’єр-міністра на Даунінг-стріт в лютому 1991 р., що засвідчило поразку спроб вирішення Ольстерського конфлікту та поклало початок його новому етапу. Географічні межі дослідження включають території сучасної Ірландської республіки та Об’єднаного королівства Великобританії та Північної Ірландії. Наукова новизна дослідження полягає в запропонованій класифікації історіографічного масиву та оцінці наслідків домовленостей 1973 та 1985 рр. Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при підготовці лекційних курсів в вищих навчальних закладах та під час підготовки студентів до практичних занять Структура роботи обумовлена її метою та завданнями та складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 41 сторінку.