0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО КОМІТЕТУ РЯТУНКУ УКРАЇНИ В ПРОЯВАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ З ГОЛОДУЮЧИМИ В УСРР В 1932-1933 РР. (ID:559817)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Історія
Сторінок: 110
Рік виконання: 2020
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….. с. 3 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………….. с. 7 1.1. Історіографічна база……………………………………………….. с. 7 1.2. Джерела та методи дослідження………………………………….. с. 15 РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ УГКРУ ТА ЙОГО ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ………………………………………………………………. с. 19 2.1. Створення, структура та організаційні засади УГКРУ……………. с. 19 2.2. Міжнародна діяльність УГКРУ……………………………………... с. 22 РОЗДІЛ 3. СПРОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ… с. 35 3.1. Організація матеріальної допомоги біженцям………..……………. с. 35 3.2. Проекти організації допомоги голодуючим в УСРР………………. с. 39 РОЗДІЛ 4. РОЛЬ ТА УЧАСТЬ УГКРУ В АКЦІЯХ ПРОТЕСТУ……… с. 48 4.1. Діяльність центрального органу УГКРУ в Польщі………………... с. 48 4.2. Місцеві акції протесту в Західній Україні………………………….. с. 56 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. с. 77 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………….. с. 81 ДОДАТКИ…………………………………………………………………. с. 101
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність. Питання політичних і етносоціальних передумов і наслідків голодомору 1932-1933 рр. є важливою проблемою новітньої історії України. Не випадково висвітленню цієї події присвячено декілька тисяч праць істориків, економістів, демографів. Попри це, маловивченою залишається діяльність українців міжвоєнної Польщі, що була спрямована як на збір коштів і продуктів голодуючим, так і на організацію пропагандистських акцій. Окремі публікації, які зʼявилися в міжвоєнний період, не розкрили всі аспекти суспільної реакції галичан і волинян на трагедію населення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Відновлені з початку 1990-х рр. дослідження у цій галузі не змогли заповнити прогалини, оскільки стосувалися лише окремих аспектів вказаної проблеми. Незважаючи на появу в 2000-х рр. спеціалізованих досліджень, вивчення тематики знаходиться ще на початковому етапі. Така історіографічна ситуація актуалізує аналіз стану історіографічного процесу даної теми та більш поглиблене вивчення її малодосліджених аспектів, уточнення фактологічного матеріалу та його концептуалізацію. Не в останню чергу вивчення історії УГКРУ актуалізується появою в вільному доступі в Електронному архіві визвольного руху понад 700 документів з проблеми, що стане поштовхом для вивчення історії організації для більшої кількості дослідників. Суспільно-політична актуальність теми полягає в тому, що аналіз ставлення українців Польщі до трагічних подій в УСРР сприяє виявленню особливостей розвитку громадського життя на території Галичини та Волині і дозволяє зʼясувати рівень національної свідомості серед мешканців різних регіонів Західної України. Поза тим, дослідження цієї тематики допомагає виробити нові орієнтири для пошуку відповіді на головне питання, яке постало перед сучасними дослідниками проблеми голодомору: чому радянське керівництво вдалося до продовольчої політики, внаслідок якої загинули мільйони людей? Поза тим, питання соціальної солідарності в історії модерної України актуалізується в звʼязку з триваючою гібридною війною на сході України, окупацією значної території держави. Безпосередня і опосередкована участь в цих конфліктах громадян з віддалених від району бойових дій регіонів, неоднозначність оцінки подібних проявів солідарності в українському суспільстві, проблема «переселенців» тощо – все це на сьогоднішньому етапі суспільно-політичного життя України актуалізує вивчення реакції західноукраїнської громадськості на події в Наддніпрянській Україні 1932-1933 рр. Мета: дослідити історію утворення Українського Громадського Комітету Рятунку України (УГКРУ), його участь в проявах національної солідарності населення Західної України з голодуючими в УСРР в 1933-1934 рр. Завданнями дослідження є: 1) визначити ступінь наукової розробки проблеми та з’ясувати питання, які вимагають подальшого вивчення, актуалізувати джерельну базу та методи роботи; 2) дослідити умови та процес утворення УГКРУ, середовище, в якому створювалася організація, створення мережі повітових комітетів Рятунку України; 3) описати інформаційну діяльність ділового комітету УГКРУ в ІІ-й Речі Посполитій та на міжнародній арені в справі поширення відомостей про голод в Україні, охарактеризувати реакцію світової спільноти на голодомор; 4) дослідити проекти УГКРУ організації матеріальної допомоги біженцям з УСРР та їх практичну реалізацію; 5) проаналізувати проекти та їх втілення організації матеріальної грошової допомоги населенню УСРР, загалом, та окремим особам; визначити причини обмежених успіхів УГКРУ в справі організації матеріальної допомоги голодуючим в УСРР; 6) проаналізувати організацію центральним органом УГКРУ протестних акцій на території ІІ-ї Речі Посполитої, справу підготовки до проведення «Дня жалоби та протесту» 29 жовтня 1933 р. Дослідити акції протесту організовані УГКРУ та його повітовими комітетами у Львівському, Станіславському, Тернопільському та Волинському воєводствах в 1933 р., уточнити кількість протестних акцій на цих територіях, хід протестів, обсяг зібраних в ході «Дня жалоби» пожертв голодуючим. Об’єкт дослідження – Український Громадський Комітет Рятунку України. Предмет дослідження – організація та практична діяльність УГКРУ в справі поширення інформації про голодомор в Україні в Польщі та на міжнародній арені, створенні мережі повітових комітетів Рятунку України, організації матеріальної допомоги біженцям та населенню УСРР, проведенні акцій протесту проти радянської політики в Україні. Географічні межі роботи обмежуються, головно, територією Львівського, Тернопільського, Станіславського й Волинського воєводств ІІ-ї Речі Посполитої. Поза тим, в певній мірі, було досліджено питання відносин УГКРУ у Львові з Комітетами Рятунку в Чехословаччині, Бельгії, Франції, Німеччині, Британії тощо. Хронологічні межі роботи охоплюють період з 16 липня 1933 р. по середину 1934 р. Нижча хронологічна межа обумовлена проведенням Українська Львові наради діячів львівських установ для розгляду ситуації в УСРР, на якій було затверджено про початок роботи над створенням спільного органу для допомоги голодуючим в УСРР. Вища хронологічна межа обумовлена припиненням активної діяльності Комітету, виникненням перших думок про недоцільність подальшого існування УГКРУ, покращенням становища населення УСРР. Наукова новизна роботи полягає в спробі комплексного дослідження діяльності УГКРУ. В роботі були використані не залучені раніше до вивчення тематики документи. Вперше було проаналізовано ряд аспектів тематики: сучасний стан історіописання історії УГКРУ, недостатньо вивчені аспекти теми, проблема співпраці УГКРУ з закордонними комітетами допомоги голодуючим, обсяг зібраних пожертв під час проведення «Дня жалоби та протесту» 29 жовтня 1933 р. Поза тим, було уточнено та деталізовано хід проведення протестних акцій в ряді повітових міст Західної України. Це дозволило уточнити та переглянути висновки сучасної історіографії про кількість акцій протесту проти голодомору в Західній Україні в 1933 р. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення магістерської роботи можуть бути використані в науково-дослідницькій та лекційній роботі, для читання в вузах курсу історії України та історіографії історії України, при підготовці студентів до практичних занять з цих курсів. Зібраний конкретно-історичний матеріал й отримані висновки можуть бути використані під час написання монографічних та узагальнюючих праць з новітньої історії України й Польщі. Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження та складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 108 сторінок.