Китай в епоху Мін (ID:704549)

Дослідження феномену Китаю з другої половини XIV по першу половину XVII ст. із всією очевидністю становить для дослідників академічний інтерес. Він полягає, перш за все в тому, що неможливо однозначно сказати, чи була політика імперії завжди вдалою. З одного боку Китай переживав розквіт завдяки новій політиці, після становлення династії Мін, з другого саме вона в наслідку і знищила державу. Епоха Мін в історії Китаю ознаменувалася зростанням технічного базису китайської цивілізації. Торгівля в мінський час розвивалася настільки активно, що не тільки вся країна була покрита ринками, але й іноземні купці приїздили за для торгівлі в імперії. Загалом держава Мін придбала, яскраво виражений міський характер. Всі здобутки Мін перекреслюються через імператорів, які не бажали продовжувати займатися державними справами, через, що тимчасові перетворення перших імператорів, які мали б мати тимчасовий характер, мали негативний характер і призвели до повалення династії. Мінська династія, як і її попередники пройшла «династійний цикл», в результуті якого імператор знов був відсторонений від влади, а врешті–решт і династія була повали «народними лідерами». Тобто за час свого існування Мін стала, як великою надією китайців, так і гірким розчаруванням, оскільки пройшла шлях від однієї за найрозвинутіших держав світу, до занепаду від свого ж народу. Через все це виникає необхідність наукового аналізу суспільно–політичних процесів Китаю в епоху Мін з нових методологічних позицій та подальше осмислення процесу «династійного циклу».