Іноземне радіомовлення і його вплив на настрої в українському суспільстві. (ID:727805)

Заборона слухати закордонні радіостанції поширювалася лише на пересічних громадян. Мало хто знав, що натомість існують засекречені технічні центри, де не лише не глушать "ворожі голоси", а навпаки – уважно слухають і записують на плівку. Відтак записи розшифровують стенографістки-друкарки, а роздруківки з грифом "секретно" розсилають в опечатаних пакетах "для ознайомлення" найвищому керівництву УРСР (щоденну інформацію – 14 адресатам, а тижневі огляди – 18). Один з таких засекречених центрів знаходився у селищі міського типу Макарів (57 км від Києва). Там цілодобово відстежували українське мовлення ВВС, "Голосу Америки", "Радіо Свободи", "Радіо Ватикану" та деяких інших радіостанцій. Адже в їхніх передачах головну увагу приділяли аналізу справ в УРСР, критично оцінювали дії керівництва республіки, повідомляли про порушення прав людини, арешти дисидентів тощо.