Презентація Угорщина в міжвоєнний період (ID:739172)

В 1867 році Австрійська імперія була перетворена у дуалістичну державу під назвою Австро-Угорська імперія, цілісність якої забезпечував австрійський імператор, одночасно носячи титул короля Угорщини. До складу Угорського королівства (Транслейтанії) увійшли крім Угорщини території Трансільванії, Хорватії і Славонії, Воєводини, Карпатської Русі і місто Рієка; вся інша територія імперії утворила австрійську частину монархії (Цислейтанії): Верхня і Нижня Австрія, Штирія, Карінтія, Тіроль, Зальцбург, Форарльберг, Крайна, Горіца і Градішка, Трієст, Істрія, Далмація, Богемія, Моравія, Сілезія, Галичина і Буковина. Створена з метою збереження німецького домінування, Австро-Угорська імперія так і не змогла вирішити питання сепаратизму на окраїнах держави, які посилилися під час Першої Світової війни. По смерті Франца Йосифа в 1916 році імператором став Карл I, який прийняв країну у вкрай тяжкому військовому та внутрішньополітичному становищі, яке ще більше ускладнилося через два роки, коли східний фронт впритул наблизився до кордонів імперії. Через посилення сепаратиських настроїв в національних окраїнах, 16 жовтня 1918 року Карл І в надії зберегти державність оприлюднив маніфест, згідно з яким Австро-Угорщина проголошувалася федеративною державою, а її народи отримували право на державність. Наступного ж дня парламент Угорщини розірвав особисту унію з Австрією, а 28 жовтня на території імперії незалежність проголосила перша держава — Чехословацька республіка. Наступного дня в Загребі народне віче проголосило вихід Хорватії зі складу Угорщини, а 31 жовтня на заклик прем'єр-міністра Австро-Угорщини графа Міхая Карої в Будапешті почалась Революція айстр — озброєні робітники і солдати зайняли центр міста, змусивши регента Йосифа Августа Габсбурга і колишнього прем'єра Яноша Хадіка виїхати з Угорщини.