Розділ до курсової Ставлення Нестора Махна до быльшовиків (ID:739977)

Події, що відбувалися в Україні 1917-1920 рр. вивели Нестора Івановича Махна на позиції ключової постаті. Саме Махно та Революційна Армія відіграла значну роль у значній кількості революційних та військових подій на теренах Півдня України. Революцію Н. Махно зустрів у в’язниці, де й став непоборним прихильником анархізму. Сучасники відзначали, що на початковому етапі революції Махно був «анархо-комуністичним селянином», який не володів рідною мовою та вороже ставився до української справи, а його «природними союзниками» були більшовики, ліві-есери та звичайно анархісти [4, с. 21]. Турченко Г.Ф. зазначає, що від осені 1917 року, Махно цілком орієнтувався на події, що відбувалися в Петрограді. Це виражалося в координуванні спільної діяльності, допомозі при встановлені радянської влади в Приазов’ї та боротьбі супроти контрнаступу українських та німецьких військ на початку 1918 року [11, с. 92]. Махно з загоном розпочав роззброєння козацтва, що поверталося з фронтів Першої світової війни на Дон. На той час там збиралися контрреволюційні сили на чолі з отаманом Колєдіним. Тоді ж було укладено союз із більшовиками. Попри свої симпатії до більшовицької влади, в тому таки ж 1918 році Махно вперше починає критикувати більшовиків, зокрема за підписання Брестського миру з Німеччиною. Ватажок повстанської армії наголошував, що більшовики передали Німеччині цілу революційну країну та дозволили приборкувати трудове та революційне місцеве населення і все для того, щоб німці не рушили далі на Північ й не загрожували більшовицькій владі [5, с. 168]