Таміло-сінгальський конфлікт у Шрі-Ланці: причини, перебіг та результати (ID:840734)

1.Передумови та підґрунтя конфлікту Таміло-сінгальский конфлікт на Шрі-Ланці тривав майже з самого початку існування незалежної ланкійської держави. Основним фактором напруженості є прагнення тамільської меншини до утворення незалежної держави на північному сході острова. До кінця 70-х років протистояння зводилося до точкових конфліктів. У 1976 р. було засноване угруповання «Тигри звільнення Таміл-Іламу» (ТЗТІ), яке склало головну ударну силу тамільських сепаратистів. [5, с.304] У тому ж році було проголошено незалежну державу Таміл-Ілам. У 1983 р. конфлікт перейшов у фазу збройного протистояння. Громадянська війна, що йшла з перемінним успіхом. В деякі періоди протистояння «тамільським тиграм» вдавалося контролювати до третини території острова. Конфлікт між сингалами і тамілам вважається, перш за все, міжетнічним, викликаним боротьбою за територію, ресурси і економічні перевагами. [6] В узагальненому вигляді підґрунття громадянської війни в Шрі-Ланці є такі: - Етнічний. В різний час на острів емігрували переселенці з різних регіонів Індії, що надалі призвело до утворення компактно проживаючих етнічних груп тамілів. Після отримання незалежності уряд Шрі-Ланки нічого не зробив, щоб таміли отримали громадянство країни й почали виходити із стану найубогішого і пригноблюваного колоніалізмом етносу. - Етнопсихологічним підґрунттям громадянської війни у Шрі-Ланці слугувала психологічна спільність тамілів, яка в умовах принижень і безправ’я успішно виконувала важливі для кожної пригнобленої людини функції: орієнтувати в навколишньому світі, поставляючи відносно впорядковану інформацію про основних ворогів свого ганебного існування, задавати загальні життєві цінності, захищати, відповідаючи не тільки за соціальне, але і за фізичне самопочуття етносу. - Економічні і політичні чинники полягали в тому, що північна і східна частина острова, в якій компактно проживають ланкійські таміли, є найвідсталішою в економічному плані: промисловість практично відсутня, сільське господарство слабо розвинуте у зв'язку з несприятливими ґрунтами і посушливим кліматом. Агресивно націоналістична політика центрального уряду, представленого в більшості сингальцями, призвела до ескалації етнічних і економічних протиріч. Так, закон «Про єдину сінгальську мову», прийнятий в 1956р., зустрів активний протест з боку меншини тамілів, що вилився в суспільне безладдя. [3, с.138]