Причини та передумови Другої світової війни (ID:848634)
Зміст
Унікальність тексту 94%
Зміст:
Вступ
Розділ 1: Політичні причини Другої світової війни
1.1 Експансіоністські амбіції країн-агресорів
1.2 Політичні дії і реакція держав-жертв
1.3 Вплив дипломатичних відносин та міжнародних угод
Розділ 2: Економічні передумови Другої світової війни
2.1 Криза 1929 року і її вплив на світову економіку
2.2 Зовнішньоекономічні відносини країн-агресорів
2.3 Збройна індустрія та зовнішньоекономічна допомога
Розділ 3: Соціальні чинники, що призвели до Другої світової війни
3.1 Розпалена національна ідеологія
3.2 Расизм і антисемітизм
3.3 Громадянське суспільство і масова підтримка війни
Рекомендації щодо подальших досліджень
Висновки
Список використаної літератури
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1: ПОЛІТИЧНІ ПРИЧИНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
1.1 Експансіоністські амбіції країн-агресорів
Після Першої світової війни Німеччина втратила значну частину своєї території та була обмежена Версальським мирним договором 1919 року. Експансія Німеччини розпочалася з аншлюсу Австрії в 1938 році та анексії Судетської області в Чехословаччині того ж року.
У вересні 1939 року Німеччина вторглася до Польщі, що спричинило початок Другої світової війни. Це було частиною стратегії нацистського режиму для створення "простору для народу" (Lebensraum), який передбачав окупацію східної Європи для німецького населення.
Гітлер мріяв про підкорення всієї Європи під німецьким пануванням. Німеччина розпочала вторгнення у Францію, Бельгію, Нідерланди та інші країни Західної Європи у 1940 році. Захоплення цих територій дозволило Німеччині встановити контроль над великою частиною Європи.
Однією з жахливих сторінок нацистського режиму була систематична ектермінація єврейського населення та інших міноритетів у раці Великого Голокосту. Ця злочинна діяльність була важливою частиною нацистської ідеології та військових дій.
Експансіоністські амбіції Японії в Другій світовій війні спрямовувалися в основному на здобуття територіальних і економічних переваг в Азії та Тихому океані.
Вона розпочала свою агресивну експансію в Азії, включаючи Маньчжурію (Маньчжо-Китай) в 1931 році, що стало важливим кроком у її планах на отримання "простору для народу" (Lebensraum), аналогічно до нацистських цілей. Японія також окупувала Китайську Республіку та численні інші азійські території.
Японія шукала ресурси, необхідні для підтримки свого індустріального та військового комплексу, віддававши перевагу територіям, де можна було добувати сировину, таку як нафта, руди та деревина.
Вона створила поняття Великої Східноазійської Сфери процвітання, яка об'єднувала під своїм контролем численні азійські країни та регіони під її домінуванням. Ця ідеологія використовувалася для виправдання японської експансії в Азії.
Також Японія була спрямована на розширення своєї сфери впливу в Тихому океані. Це призвело до нападу на Перл-Харбор у 1941 році, що викликало вступ Сполучених Штатів у війну.
Експансіоністські амбіції Італії були пов'язані з її бажанням відновити свою колоніальну імперію та розширити свої територіальні кордони
Після Першої світової війни Італія втратила свої колонії, і фашистський лідер Беніто Муссоліні прагнув відновити їх. У 1935 році Італія вторглася до Ефіопії, використовуючи силу та насильство.
Італія була однією з держав Осі, що прагнули підтримати та сприяти нацистській Німеччині. Її участь в Другій світовій війні була спрямована на створення так званого "Нового порядку" в Європі, де більшість континенту перебувала б під домінуванням фашистських та нацистських режимів. Ця участь призвела до активної участі італійських військ у бойових діях в Європі та Північній Африці.
Під час війни Італія окупувала деякі території, зокрема частину Греції, Албанію, Південну Францію та південні частини Югославії.
Інші роботи з даної категорії: