Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Перебіг Української революції 1917-1920-го років, став основою для формування нової на той час української державності, та невідомих для багатьох українців умов соціально-економічного, політичного та культурно-освітнього життя. Під законодавчі та соціально-економічні зміни підпали також і представники національних меншин – росіяни, поляки, євреї, чехи, білоруси, греки, румуни та інші, які заселяли у першій половині ХХ століття, головні території Правобережної України.
Водночас, період Української революції 1917-1921 рр. був особливо сприятливий для культуро-освітньої та політичної самореалізації народу . Він значною мірою визначив подальшу долю національних меншин, адже, незважаючи на те, що революція так і не досягла своєї головної мети – утвердження державної незалежності України, проте прискорила перетворення українського етносу (разом із іноземними представниками) на модерну політичну націю.
Саме у цей час, етнонаціональні питання знайшли своє законодавче закріплення у нормативно-правових актах Центральної Ради та Директорії, які були досить систематизованими й безпосередньо торкалися забезпечення самовизначення української нації та національних меншин. Також, одним із найвагоміших здобутків діяльності Центральної Ради є законодавче закріплення інституту національно-персональної автономії.
Повсякденне життя нацменшин у Волинській, Подільській та Київських губерніях тогочасної України у 1917-1921-х роках, не викликає сумніву, адже існує багато хибних тверджень про глобальну причетність уряду Скоропадського та ЦР до міських погромів національних меншин. Даний аспект, не відповідає об’єктивним історичним фактам. Саме тому, глибока та всебічна розробка повсякденного життя національних меншин, дасть можливість відтворити одну із суттєвих ланок загальної картини Української революції 1917-1920 рр.
Стан наукового дослідження. Особливу історичну роль етнонаціональним проблемам ХХ століття, приділяли у власних працях Устіменко В., Буравський О., Донік О., Калакура О., Гвоздика В., Шевченко В., Шаповал М., Кривець Н., Куриленко О., Лісевич І., Маркусь В., Міронова І., Рафаловський Є., Терещенко Ю., Комарніцький О., Жванко Л., Васильчук В. тощо. Проте повсякденне життя національних меншин, в окремих губерніях Правобережної України у 1917-1921 роках, залишається на початковому рівні історичного дослідження.
Мета дослідження – дослідити соціально-економічне, політичне та культурно-освітнє життя національні меншини Правобережної України у добу Української революції (1917-1921 рр.).
Поставлена перед нами мета, вимагає розв’язання концептуальних завдань:
1.Здійснити історіографічний опис головних джерел, які розглядають різні аспекти життя національних меншин у період УНР та ЦР;
2. Проаналізувати соціально-економічне життя національних меншин, серед яких: росіяни, євреї, поляки, чехи, німці, білоруси, греки, молдавани тощо в губерніях Правобережжя;
3. Здійснити опис суспільно-політичного життя національних меншин (росіян, євреїв, поляків, чехів, німців тощо) в Київській, Подільській та Волинській губерніях;
4. Висвітлення культурно-освітнього життя національних меншин Правобережної України.
Об'єктом дослідження є національні меншини Правобережної України у 1917-1921 рр. – росіяни, євреї, поляки, німці, чехи, білоруси, румуни, греки та інші.
Предмет дослідження – повсякденне (соціально-економічне, політичне, культурно-освітнє) життя національних меншин Правобережної України у першій половині ХХ століття.
Хронологічні межі охоплюють період Української революції – 1917-1921 років.
Територіальні межі охоплюють Правобережну Україну, а саме Київську, Подільську та Волинську губернії.
Методи дослідження – в процесі дослідження було застосовано порівняльно-історичний, описовий, бібліографічний, системний, функціональний, структурний та аналітичний методи.
Аналіз історіографії і джерел. В процесі написання магістерської роботи були використані наступні джерела:
- українські та зарубіжні монографії, узагальнюючі дослідження, тематичні збірники наукових статей, матеріали наукових конференцій, конгресів, дисертації та автореферати дисертацій: Борисенко В. «Нариси з історії української етнології 1920-1930-х років»; Гольдельман С. «Єврейська національна автономія в Україні 1917-1920»; Гофман Ї. «Чехи на Волині»;
Євтух В.Б., Чирко Б.В. «Німці в Україні (1920-1990-і роки)»; Єременко Т. «Польська національна меншина в Україні в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.»; Калакура О. Я. «Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті»;
Куртяк В. «Етнічний фактор у діяльності політичних партій в Україні. 1917 -1921 рр.»; Крип’якевич І.П. «Історія України»; Місінкевич Л. «Єврейська і польська національні меншини Поділля (20-30-ті рр. ХХ століття)»; Найман О. «Єврейські партії та об’єднання (1917 -1925 рр.)»; Чирко Б. В. «Національні меншини в Україні (20-30 роки ХХ століття) тощо. Наукові статті – Бєлікова О.В., Боєчка В., Войналовича О., Гунчака Т., Калакури О.,
Кондрацького Л., Кривошия Г., Комарніцького О., Луцького Ю., Мокрицького Г. та інших.
- навчальні підручники, посібники, довідкові та науково-популярні праці з історії України: «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство»; «До історії міжнаціональних процесів на Україні. Документи та матеріали»; «Етноси України. 1917–1941 рр.»; «Етнополітична ситуація в Україні: спроба наукової інтерпретації»; «Єврейська історія та культура в Україні»; «Національні меншини України»; «Національні меншини України у XX столітті: політико–правовий аспект»; «Українська революція 1917 - початок 1918 рр.: Проблеми, пошуки, узагальнення» тощо.
Наукова новизна. В процесі дослідження, вперше ґрунтовно розглянуто повсякденне життя національних меншин Волинської, Подільської та Київської губерній у період Української революції. Зокрема, здійснюється наголос на важливий промисловий та культурний внесок національних меншин у розвиток Правобережжя. В процесі аналізу, визначено:
чисельність національних меншин Правобережжя, а також вплив етнічної колонізації на політичні та культурні зміни;
доведено, що залучення національних меншин у місцеве та сільське самоврядування та депутатське представництво, сприяло формуванню національних політичний ідей УНР;
різні сторони суспільно-політичної активності росіян, євреїв, поляків, німців, румунів, греків та інших меншин на Правобережній Україні в 17-20-ті рр. ХХ ст.;
визначена роль національних меншин у формуванні національної системи освіти, науки, культури на території України у 1918-1920-ті роки ХХ століття.
Структура дослідження. Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Магістр