Зразок роботи
Актуальність теми магістерської роботи полягає у вивченні духовної культури українського народу. Духовна культура України другої половини XVII–XVIII ст. розвивалась у складних умовах розгортання національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів, що найбільш яскраво виявилось у широкому народному русі та воїнських подвигах запорізького козацтва, яке відіграло величезну прогресивну роль у війнах з Річчю Посполитою, Туреччиною, Кримським Ханством та Московією. Кульмінаційною точкою боротьби українського народу проти польської шляхти була національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького.
Ми повинні знати як саме зароджувався процес освіти, які були перші культурні осередки освіти. Рівень духовної культури будь-якого народу визначається насамперед станом освіти та поширенням наукових знань у суспільстві. Їх розвиток в Україні у другій половині XVII–XVIII ст. – яскраве свідчення духовного прогресу українського народу.
Основною метою магістерської роботи є узагальнення існуючої джерельної та літературної бази про історію освіти та освіченості в Українській державі другої половини XVII–XVIII ст., осмислення історіографічного доробку попередників, що дає змогу здійснити аналіз проблеми в конкретно-історичному плані.
Методологічною основою магістерської роботи є принципи історизму та об’єктивності. При написанні роботи використано порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, соціокультурного аналізу та інші методи дослідження.
Наукова новизна магістерської роботи полягає у постановці наукової проблеми, авторському осмисленні наукових розробок українських вчених та запропонованих методичних порадах для вчителів історії.
Також в ході моєї роботи опрацьовано монографію «Українська держава другої половини XVII–XVIII ст.: політика, суспільство, культура», в якій представлено різні аспекти становлення та функціонування Української держави в другій половині XVII–XVIII ст., що довгий час залишалися поза увагою наукового загалу або не знайшли достатнього висвітлення на попередніх історіографічних етапах.
Колегіуми створювалися під впливом католицьких традицій (єзуїтських) колегіумів. Латино – польська традиція, що зберігалася у православних колегіумах, впливала на утворення колегіумів та формувала середовище. Як саме виникли колегіуми, потрібно дослідити працях радянських істориків. Потрібно також з’ясувати роль православних колегіумів в організації освіти. Найчастіше вчені називали православні колегіуми України XVIII ст. «вищими навчальними закладами» [18; с. 83].
Суттєвим показником православних колегіумів можна назвати різностанову сукупність студентів, проте єзуїтські колегіуми так само не знали станових обмежень. У середині XVII ст. митрополит Петро Могила зміг вдало пристосувати поодинокі європейські повчальні інформативні види, внаслідок чого й відбулось заснування Київського колегіуму. Можна згадати про ще одні колегіуми, що були засновані на українських землях упродовж XVII - у першій половині XVIII ст. – Чернігівський у 1700 р., Харківський у 1726 р. та Переяславський у 1738 р.
Добою утворення та буття православних колегіумів (XVII—XVIII ст.), вчені обумовлюють як серйозний період «бачення» та співдіянні звичаїв Заходу та Сходу у багатьох межах освіченості та на всіляких її межах. Протягом інакшого взаємодіяння й існувала зроблена освітчено-педагогічна форма православного колегіуму, що формувалась на латинській ерудованості і начитаності. Петра Могилу було обрано на переваги взірцем єзуїтського колегіуму, створеного на положеннях об’єднання гуманно-мовознавчого навчання з духовно-етичним розвитком, що являв собою повертання до європейських освітніх шаблонів, однак, як відмічають вчені, він відгукувався до вимог народу та релігійної перебудови [20; с. 53].
Якщо брати до уваги взірець вищих навчальних закладів XVII – XVIII ст., то вона показує нам важкі незабутні часи, існування Слобідської України і Козацької держави. Православні колегіуми починають виникати саме на перетині освіченості, звичаїв. Присутнє тут питання класифікації шкіл, яка вимагає ще дослідження. В книгах з історії України варто не тільки переглянути, які типи шкіл були, що виникли у XVII – XVIII ст., а ще й прочитати й запам'ятати [33; с. 16-17]. У дослідженнях радянських істориків наводиться поняття колегіумів як вищі навчальні заклади, або середні навчальні заклади, або заклади підвищеного типу .
РОЗДІЛ IV. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
Дана тема моєї магістерської роботи вивчається на уроках історії України в 8 класі. Ця тема є присутньою в розділі V «Українські землі у 20 – 90-х роках XVIIІ ст.», і темою мого уроку історії буде тема: «Культурне життя України в другій половині XVIIІ ст.». Слід зауважити, що історична свідомість учнів 8 класу ще не є повністю сформованою. Можна скласти коротку психолого – педагогічну характеристику для учнів 8 класу, щоб вчитель знав, які знання в учнів є, як вони відносяться до предмету.
Насамперед, варто сказати, що всі учні 8 класу, є дітьми з порядних сімей. Майже всі учні є дисциплінованими, не пропускають уроків, та мають середній та високий бал на уроках історії. Багато дітей цікавляться історією й поза межами школи. Деякі учні 8 класу проводять різні розкопки. Поведінка на уроках історії є позитивною, учні уважно слухають поданий матеріал вчителем, та відповідають на питання вчителя. В багатьох дітей немає схильності до вивчення цього предмету, але в них є інтерес до вивчення історії свого минулого.
На уроках історії всі учні взаємодіють із вчителем. Кожен учень позитивно ставиться до критики вчителя в свою сторону, потрібно похвалити учнів, щоб це спонукало його вчитися й надалі. На уроках історії учні проводять дискусії з вчителем, поглиблюють свої знання, люблять опрацьовувати матеріал з візуальними джерелами. Звісно, якщо в учнів є проблеми з вивченням історії, то вчитель помагає учням засвоїти матеріал, намагається виправити помилки учнів. Можна давати учням додаткові заняття, особливо творчого рівня, щоб розвивати їхні здібності.
Є учні, які мають довготривалу тему, запам’ятовують швидко матеріал, вміють на уроках історії застосовувати знання з української літератури. За видом запам’ятовування в учнів 8 класу є присутня образна пам’ять. Тому їм краще продемонструвати на уроках історії якісь ілюстрації, відеоматеріал, щоб їм краще засвоїлася та чи інша інформація.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Акты, относящиеся к истории Южной и западной России, собранные и изданные Археологическою коммисиею. — СПб.,1892., т.15, - 275 с.
Альфьоров О. Договори і постанови. — К., 2010. — 152 с.
Амвросий. История Российской иерархии: В 6 ч. — Ч. 1. — М., 1807. — 643 с.
Андрущенко М. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія та український літературннй процес XVIIІ ст. - К., 1999. – 207 с.
Антонович М. Характеристика Б. Хмельницького в Грабянки та Лівія // Український історик. — 1995. — № 1–4. — 390 с.
Багалій Д. Нарис української історіографії. — Т. 1: Літописи. — К., 1923. — 138 с.
Белецкий П. Украинская портретная живопись XVII–XVIII вв. — Ленинград, 1981. — 256 с.
Білокінь С. Книжні інтереси Микола Ханенка. Просфонема. – 1998. – 124 с.
Благовещенский М. Извлечение из материалов по истории Черниговской семинарии // ЧЕИ. 1903. № 23. - 1449 с.
Бовгиря А. Олександр Удод. Короткий опис Малоросії (1340–1776) — К., 2012. — 192 с.
Величко С. Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Т. ІІ. — К., 1848. — 550 с.
Вирський Д. Станіслав Оріховський-Роксолан як історик та політичний мислитель. — К., 2001. — 217 с.
Возняк М. С. Історія української літератури. Т. 3. Віки XVI—XVIII. — Львів, 1921-1924. – 416 с.
Войтков А.Н. Иов Базилевич, епископ Переяславский, и участие его в церковнополитической жизни Польской Украйны (1771–1776) // Труды Киевской духовной академии. — 1903. — № 6. — 324 с.
Гісцова Л.З. Реєстр Війська Запорозького Низового 1756 року. — К., 2008. — 527 с.
Горобець В. Й. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: Збірник документів . — К., 1993. — 392 с.
Грабянка Г. Реєстр князьям Черниговским. К. Університетський тип, 1853. – 374 с.
Грушевський О. С. Зміни шкільної системи на Лівоберіжжі в ХVІІІ в. // Україна. – 1924. – Кн. 1-2. 206 с.
Дзира Я. І. Літопис Самовидця. – Київ: Наук. думка, 1971. – 208 с.
Жуковський A. Петpo Могила й питання єдності церков. - К., 1997. – 304 с.
Зілинський О. Духовна генеза першого українського відродження // Європейське Відродження та українська література XIV — XVIII ст. — Київ, 1993. — 373 с.
Ілля Турчиновський. Автобіографія // Українська література XVIII ст. «Київська старина» 1885. – 574 с.
Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVIII ст. К., 1966. – 248 с.
Ісаєвич Я.Д. З історії викладання філософії на Україні (XVI — XVIII ст.) // Від Вишенського до Сковороди (З історії філософ. думки на Україні XVI — XVIII ст.). — Київ, 1972. — 35 с.
Климов В. Феномен Петра Могили : біографія. Діяльність. — К. : Дніпро, 1996., 270 с.
Кривошея І.І. Козацька старшина Переяславського полку (1648–1782): Дис. канд. іст. наук. — Умань, 1998. — 83 с.
Кузик Т. «З письма та письменних людей нема добра?» Запорозька військова канцелярія, військова «простота» й «проста вольниця» // Київська Академія. — 2008. —№ 5. — 292 с.
Курмачева М.Д. Проблемы образования в Уложенной комиссии 1767 г. //Дворянство и крепостной строй России XVI–XVIII вв.: Сборник статей, посвященный памяти Алексея Андреевича Новосельского. — М., 1975. — 264 с.
Лазаревський О.М. Дневник генерального хорунжего Николая Ханенко : 1727 – 1753.- 524 с.
Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи відродження в українській філософії XV - початку XVII століття / В.Литвинов. — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2000. — 472 с.
Лоха В.А. Духовенство, церкви та колегіум міста Переяслава середини XVII-XIX ст. - К., 2006. – 114 с.
Любжин А. И. Харьковский коллегиум в XVIII - начале XIX в. // Вопросы образования. - 2008. - №3.- 263 с.
Мазур П. Отчі світильники. Сторінки з історії школи і педагогічної думки в Україні епохи Відродження (XV ст. - поч. XVIII ст.): навч. посібник. - Донецьк, 1998. – 105 с.
Миловидов Л. Проєкти вищої школи на Чернігівщині (1760–1803 рр.) / Л.Миловидов // Записки Чернігівського наукового товариства. Чернігів, 1930. – Т. 1. – 89 с.
Момрик А. Біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів: до постановки проблеми // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історя ідей. — 1992. — № 5. — 216 с.
Моряков В.И. Проблема воспитания «истинного сына Отечества» в Росии XVIII в. //Вестник Московского университета. — 2009. — Серия 8. История. — № 2. — 58 с.
Нічик В. М. Пам’ятки братських шкіл на Україні кінець XVI - початок XVII ст. Тексти і дослідження. Памятки філософської культури українського народу. К. Наукова думка. 1988г. 568 с.
Нічик В.М. Філософія в Київській братській школі // Філософ. думка. — 1982. — № 2. — 184 с.
Окіншевич Л. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII–XVIII ст. // ЗНТШ. — Мюнхен, 1948. — Т. CLVII: Праці Історично-філософічної секції. — 231 с.
Панашенко В. В. Соціальна еліта гетьманщини (друга половина XVII – XVIII ст.) / Відп. ред. Ф. П. Шевченко. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 1995. – 214 с.
Паславський І. В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці XVI–першій третині XVII ст. - К.: Наукова думка, 1984. – 128 с.
Пахльовська О. Києво-Могилянська академія як фактор формування національної самобутності української культури // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 5: Prosphonema: історичні та філологічні розвідки, присв. 60-річчю академіка Я. Ісаєвича: зб. наук, праць. - Львів, 1998. – 739 с.
Посоха Л. Ю. Харківський колегіум (XVIII - перша половина XIX ст.) – Харків : Бизнес-Информ, 1999.- 167 с.
Посохова Л. Ю. Доля українського інтелектуала: Андрій Прокопович (1757–1826) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. ХІV. Сер. Історія. Вінниця, 2008. 238 с.
Посохова Л. Ю. Харківський колегіум. Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2013. - 688 с.
Посохова Л.Ю. На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці XVII – на початку ХІХ ст. Харків, 2011. 168 с.
Руденко Ю. Д., Губко О. Т. Українська козацька педагогіка: витоки, духовні цінності, сучасність. - К., 2007. – 345 с.
Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI — перша половина XVII ст.) / П.М.Сас. — К. : Либідь, 1998. — 295 с.
Станіславський В. В. З епістолярної спадщини гетьмана І.Мазепи — К. : Інститут історії України НАНУ, 1996. - 192 с.
Степаненко Г.В. Освітня діяльність православного духовенства в Україні (ХІХ — поч. ХХ ст.): Дис. ... канд. іст. наук. — К., 2002. — 208 с.
Стороженко Н.В. Отрывки из фамильных преданий и архивов // Киевская старина. — 1891. — № 2. — 334 с.
Струкевич О.К. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини (інтегральний погляд на питання) / О. К. Струкевич. — К. : [б.в.], 2002. – 533 с.
Тараненко М. Г., Левітас Ф.Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. – К.: Фаренгейт, 2000. – 162 с.
Травкіна Ольга Іванівна. Чернігівський колегіум (XVIII ст.): Про склад учнiв Чернiгiвського колегiуму // Сiверянський лiтопис. - 1997. 36 с.
Хитров М. Наше белое духовенство в XVIII столетии и его представители // Странник. — 1896. — № 8. — 580 с.
Шевченко Ф. П. Документи Богдана Хмельницького — К. : Видавництво АН УРСР, 1961. – 741 с.
Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. — 300 с.
Яременко М. «Академіки» та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. – Харків: Акта, 2014. – 534 с.
Яременко М. «Посполиті» в Києво-Могилянській академії у XVIII ст.: селяни чи міщани? // Національний університет «Києво-Могилянська академія»: Наук. записки. — Т. 104: Історичні науки. — К., 2010. —18 с.
Яременко М. В. «Академіки» та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. / Максим Яременко, 2005. – 543 с.
Яременко М. Києво-Могилянська академія за гетьманування Івана Мазепи: проект двохтисячного контингенту вихованців // Іван Мазепа та його доба / Матеріали міжнародної наукової конференції. — К., 2008. — 488 с.
Яременко М. Київські студенти 1738 року: спроба колективної фотографії // ЗНТШ. — 2008. — Т.VI: Праці історико-філософської секції. — 366 с.
Яременко М. Яких козаків діти навчалися в Києво- Могилянській академії? // Київська старовина. — 2010. — № 3. — 19 с.
Магістр