«Стояння на Угрі» (ID:922224)

Стояння на річці Угрі - військові дії в 1480 році між ханом Великої Орди Ахматом і великим князем московським Іваном III. З 1462 року на Москві правив великий князь Іван Васильович. В цей же час Золота Орда залишалася сильною. Темникам все ще вручалися від імені хана золоті дощечки — пайцзи зі словами-заклинаннями: “Силою вічного неба. Опікою великої могутності. Якщо хто не буде ставитися з благоволінням до указу хана, той буде підданий шкоді й помре”. Проте в середині XV століття Золота Орда вступила в період феодального розпаду. В середній течії Волги утворилося Казанське ханство. В понизов'ї — Астраханське. На схід від Волги розмістилася Ногайська орда, а ще далі — Сибірське ханство. В Криму і причорноморських степах розляглися володіння кримського хана, який також забажав стати самостійним. Правда, незабаром після відокремлення від Золотої Орди, він потрапив під владу Туреччини. А спадкоємицею Золотої Орди формально вважалася Велика Орда, ханом якої в цей час став Ахмат. Іншими словами, Орда фактично втрачала свою колишню силу. Хоча продовжувала міцно тримати в руках Московію В кінці сімдесятих років XV століття, бачачи ослаблення Орди, Іван III вирішив поновити колишнє панування над багатим улусом Московії. Обставини для цього здавалися обнадійливими. Адже він вже розтрощив сили Великого Новгорода, відчувалося різке послаблення давнього суперника Москви в боротьбі за владу над краєм — Тверське князівство; Після невдалих спроб перейти Угру вбрід хан Ахмат став чекати холодів, щоб перейти річку по льоду. В результаті практично весь жовтень 1480 року тривало велике стояння на річці Угрі. Але вже до 22 жовтня річка Угра стала покриватися кіркою льоду. Зима в той рік настала раніше, ніж звичайно. Князь Іван III прийняв рішення відійти до міста Боровськ і там дати ворогові рішучий бій. Коли ж 26 жовтня 1480 року, на день Св. Дмитра, наступили морози, великий князь, який перебував у своєму містечку Кременце, за пропозицією деяких своїх радників стягнув всі війська від Угри до себе, побоюючись «переходження» татар по льоду річки. Зауважимо, що, згідно зі свідченнями Типографського літопису, князь не думав здаватися, а зміцнює в Кременецької фортеці сили, щоб при необхідності витримати напад «противних». Кременець був примірно в 40-60 км від місця стояння на Угрі. Після невдалих спроб перейти Угру вбрід хан Ахмат став чекати холодів, щоб перейти річку по льоду. В результаті практично весь жовтень 1480 року тривало велике стояння на річці Угрі. Отже,ця подія поклала край монголо-татарського ярма. Московська держава стало повністю незалежною. На місце напівнезалежних, ворогуючих один з одним князівств прийшло сильне, хоча ще й не зовсім зміцнілу внутрішньо, Московська держава.  Список літератури 1.Соловьев С. М. История России с древнейших времен, т.5 2.Стояние на Угре Вольдемар Балязин Занимательная история России, М. 2001 3.Несин М. А. К вопросу о причине отступления татарского войска после стояния на Угре 4. Горский А. А. «Москва и Орда» 5. Збірник матеріалів і статей по історію Прибалтійського краю. Т.11. Рига, 1979. с.597