0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ОСОБЛИВОСТІ МЕМОРІАЛЬНОГО ЛАНДШАФТУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ (на прикладі Івано-Франківської області)) (ID:922955)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Історія
Сторінок: 70
Рік виконання: 2018
Вартість: 4500
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. МЕМОРІАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ………………………………………………………………………….6 1.1. Основні історичні етапи формування меморіального ландшафту в Україні………………………………………………………………………………..6 1.2. Сучасний стан меморіального ландшафту української культури…..20 РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ НОВОГО МЕМОРАТИВНОГО КАНОНУ ТА ІДЕОЛОГІЧНОЇ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ…………………………………………………….30 2.1 Аналіз процесу ідеологічної деколонізації пам’яті від радянського минулого до сьогодення……………………………………………………………30 2.2 Формування нового меморативного канону у Івано-Франківській області……………………………………………………………………………….37 2.3 Реалізація політики пам’яті у Івано-Франківській області…………...43 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……....................................................... ..55 СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….…………………………..57 ДОДАТКИ ………………………………………………………………...…66
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
2.3 Реалізація політики пам’яті у Івано-Франківській області Вплив культурного контексту на політичні і соціальні дії сьогодні дуже великий. Адже в сучасному світі вплив на поведінку людей здійснюється не через ідеологію або політичні інститути, а через конструювання культурного контексту. Створення, підтримка і деструкція певних ціннісних установок досягається за допомогою конструювання середовища проживання людини. Одним з вимірів середовища проживання є так звані «пам'ятні ландшафти». Пам'ятний ландшафт - це набір інформаційних носіїв, які формують уявлення про минуле. Останні можна змінювати, впливаючи на пам'ятний ландшафт. З цією метою здійснюється демонтаж і установка пам'ятників, проведення масових культурних заходів і фестивалів, відкриття нових музеїв і нових музейних експозицій, переписування текстів підручників і путівників і т.п. Важливу роль в культурній політиці відіграє «політика пам'яті». Найважливішими областями докладання зусиль щодо формування «політики пам'яті» є система масової освіти і організація так званих «місць пам'яті» або «пам'ятних ландшафтів» міст. Колективні ідентичності формуються в ситуації піднесеності над рівнем повсякденності, урочистості. Але колективне урочисте дійство - як будь-який інтенсивний стан - вимагає значних інвестицій і не може тривати довго. Тому і необхідне створення пам'ятних ландшафтів, які акумулюють і зберігають пам'ять про почуття, що об'єднують людей. Іншими словами, пам'ятний ландшафт (або місце пам'яті) - це простір спільних спогадів групи (коммеморація). Політика пам'яті представляє собою цілеспрямовану діяльність по репрезентації певного образу минулого, затребуваного в сучасному політичному контексті, за допомогою різних вербальних і візуальних засобів. Разом з тим численні форми і способи реалізації політики пам'яті стали предметом безлічі різних кейсів, що багато в чому відображає особливості сучасного етапу розвитку memory studies. Як зазначає Р. Брубейкер, одним з недоліків сучасних memory studies є відсутність повноцінних компаративних досліджень, які були б далекі як від гранично загальних висловлювань, які позбавляють колективну пам'ять специфічних характеристик, так і від зосередженості на приватних формах колективних спогадів [4, с. 291]. Також зауважимо, що термін «політика пам'яті» далеко не єдиний в ряду понять, що описують різні форми політичного використання минулого. Також поширені такі терміни, як «історична політика» [50], «символічна політика», «політика ідентичності» [66], «політика минулого» [91].