Внутрішня і зовнішня торгівля Київської Русі (ID:941392)

Розвиток ремесла сприяв пожвавленому обміну, торгівлі, хоча в селі торгівля мала міновий характер. Розвинутішою, природно, була міська торгівля. Вироби міських ремісників, з одного боку, йшли в села і міста країни, їх також вивозили в далекі краї, з іншого - збували на місці, задовольняючи потреби міського населення. Активні торговельні відносини та операції сприяли становленню в Давньоруській державі грошової системи. Перші монети на території України, головним чином, римські, з'явилися в II—III ст. З часом східні слов'яни запровадили власну специфічно місцеву грошову одиницю — куну (хутро куниці або білки). Зі зростанням обсягу торгівлі з'являється нова лічильна одиниця — гривня, яка в XII ст. дорівнювала 50 кунам. Згодом м'які хутряні гроші поступаються місцем твердій валюті — гривням, що являли собою зливки срібла вагою 160—196 г. Лише наприкінці XIII ст. з'являється карбованець — срібний зливок, вагою 1/2 гривні.