ДІЯЛЬНІСТЬ АНТИГІТЛЕРІВСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1943-1945 рр.) (ID:993650)

Проблема Другої світової війни і діяльності країн антигітлерівської коаліції в її контексті є добре дослідженою у працях українських істориків. Найвідомішим дослідником цього питання є В. Косик. У таких працях як «Україна під час Другої світової війни, 1938-1945» (1986) , чотиритомній «Україні в Другій світовій війні в документах» (2000) автор зосереджується на розкритті історії України під час війни, не забуваючи характеризувати діяльність союзних держав, чиї рішення мали пряме відношення до всіх сфер життя України. Союзна взаємодія на Ялтинській конференції висвітлена у роботах багатьох українських істориків. Наприклад, у статтях В. Солошенко «Історичне значення Ялтинської конференції» (2016) , А. Кудряченка «Ялтинська конференція держав Великої трійки і вихід України на міжнародну арену» (2015) проблема союзних відносин і прийнятих рішень тісно пов’язана з питанням України, як на самій конференції, так і впливом домовленостей на становище і подальшу долю України в складі СРСР. У статті В. Борейко «Ціна України за перемогу країн антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні» (2015) чільне місце займає дослідження ролі України у перемозі союзників над нацизмом. Розкриваються плани Третього Рейху і СРСР на початку війни, якій передував пакт Молотова-Ріббентропа. Автор не забуває про той факт, що саме на Україну припало близько третини втрат СРСР у війні. Стаття А. Ліньова «Репатріація з окупаційних зон союзників антигітлерівської коаліції мешканців Південно-Західного регіону УРСР в 1945-1953» (2006) присвячена проблемі повернення депортованих українців, яку визначили та прискорили домовленості, досягнуті главами держав на конференції у Ялті. Отже, навіть за цим коротким оглядом, ми можемо зробити висновки, що у вітчизняній історіографії присутні дослідження пов’язані з діяльністю союзницьких держав у роки Другої світової війни. Звичайно, ця тема не є дуже популярною і широко дослідженою, проте у наші дні розвивається. Відносини альянтів є важливим аспектом Другої світової війни. У зарубіжних (радянських і західних) історичних дослідженнях це питання детально вивчене з різних сторін. Воно порушувалося в усіх працях пов'язаних з Другою світовою війною незалежно від місця і періоду написання. Питання антигітлерівської коаліції довгий час вважалося загадковим: стосунки СРСР, США і Великобританії у період війни не освітлювалися широко (особливо у СРСР). Багато таємниць розкрилося після розсекречення архівів, які понад 50 років були закритими для широкого загалу (так як військові і політичні архіви мають бути засекреченими протягом цього часу). У Радянському Союзі вивчення історії антигітлерівської коаліції та Другого фронту почалося невдовзі після війни, особливо активно цей процес відбувався до середини 1950-х років. На той час історики мали дуже обмежене коло джерел. Дослідники використовували матеріали, які публікувалися у США та Великобританії, документи з архівів Міністерства оборони СРСР, які мали дуже обмежений характер. Також використовувалися німецькі документи. Лише наприкінці 1950-х рр. було оприлюднено листування представників США, СРСР та Великобританії під час війни, матеріали Тегеранської та Ялтинської конференцій, мемуари радянських дипломатів і військових. Це позитивно позначилося на дослідженні зазначеного питання. Основними напрямками досліджень в цей період стали геополітичні цілі та інтереси союзників, питання другого фронту у Європі, військові дії на заключному етапі Другої світової війни. Наприклад, В. Г. Трухановський у книзі «Внешняя политика Англии во время Второй мировой войны (1939-1945)» узагальнює проблему другого фронту. У його праці основний акцент на розбіжності поглядів США, Великобританії та СРСР. Він зазначає, що розбіжності існували навіть всередині самих країн. Спираючись на думку Майського, історик вказує що англійський уряд найбільше гальмував відкриття другого фронту.