Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Епоха Відродження в Італії заклала основи реалістичного мистецтва всієї Західної Європи. Наука XIX в. поширила поняття «Відродження» на всі сфери життя суспільства розглянутої епохи і визначила характерні риси культури цього часу, пов'язаного з корінним зламом старої феодальної системи.
Відродження (франц. Renaissance, італ. Rinascimento) - це епоха великих економічних і соціальних перетворень в житті багатьох держав Європи, епоха радикальних змін в ідеології і культурі, епоха гуманізму і просвітництва. Мистецтво цієї епохи спиралося на заново відкриту культуру античності, звідси і термін «Відродження».
В цей історичний період в різних областях життєдіяльності людського суспільства виникають сприятливі умови для небувалого злету культури. Розвиток науки і техніки, великі географічні відкриття, переміщення торгових шляхів і поява нових торговельних і промислових центрів, включення в сферу виробництва нових джерел сировини і нових ринків істотно розширювало і змінювало уявлення людини про навколишній світ.
Високого розквіту досягають наука, література, мистецтво.
Змінюються уявлення про саму людину, про його місце і роль в природі і суспільстві. Ідеалом особистості нової епохи стає людина добре розвинений фізично і розумово, у якого сильної волею, відвагою і підприємництвом. Людина нової епохи прагне до духовної свободи; середньовічний аскетизм витісняється радістю буття, свободою творчості, виявом індивідуальності. На зміну вірі приходить знання, засноване на практичному досвіді.
Це був час, потребувала титанів думки, духу, вченості, і епоха Відродження породила таких титанів. Вона дала людству цілий ряд видатних вчених, мислителів, винахідників, мандрівників, художників, поетів, діяльність яких внесла колосальний внесок у розвиток загальнолюдської культури. Таким чином, Відродження приніс глибокі зміни в усі галузі життя суспільства своєї епохи.
В історії людства нелегко знайти іншу настільки ж геніальну особистість, як засновника мистецтва Високого Відродження Леонардо да Вінчі. Всеосяжний характер діяльності цього великого художника і вченого став зрозумілий тільки тоді, коли були досліджені розрізнені рукописи з його спадщини. Йому присвячена колосальна література, докладним чином вивчена його життя. І, тим не менш, багато чого в його творчості залишається загадковим і продовжує розбурхувати розуми людей.
Феноменальна дослідницька міць Леонардо да Вінчі проникала в усі галузі науки і мистецтва. Навіть через століття дослідники його творчості дивуються геніальності прозрінь найбільшого мислителя. Леонардо да Вінчі був художником, скульптором, архітектором, філософом, істориком, математиком, фізиком, механіком, астрономом, анатомом. До нас дійшли його численні малюнки і креслення з проектами токарних верстатів, прядильних машин, екскаватора, підйомного крана, ливарного цеху, гідравлічних машин, пристосувань для водолазів і т. П.
Мистецтво Леонардо да Вінчі, його наукові та теоретичні дослідження, унікальність його особистості пройшли через всю історію світової культури і науки, справили величезний вплив на мистецтво.
Джерельною базою в курсовій роботі є праці Леонардо да Вінчі «Судження про науку та мистецтво», «Судження», «Про науку і мистецтві» та інші, які висвітлюють проблему культури, науки, мистецтва.
Теоретичну базу склали критичні роботи по його творчості наступних дослідників: Бернсон Б., Вазарі Дж., Вентурі А., Веццозі, А. Гуковского Г., Дюрера А., що відображають погляд на культуру і мистецтва епохи Відродження.
Об'єкт дослідження є Леонардо да Вінчі – як один з найвизначніших представників світової культури.
Предмотом дослідження виступає художній та науковий геній Леонардо да Вінчі.
Метою даної роботи є:
Аналіз художньої та наукової спадщини, філософських ідей Леонардо да Вінчі, визначення його ролі у світовій культурі.
Завдання:
1. Визначення основних мотивів у творчості Леонардо до Вінчі.
2. Аналіз наукової спадщини Леонардо да Вінчі.
3. Висвітлення філософських ідей митця.
Магістр