0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Порядок вивезення культурних цінностей в країнах Далекого Сходу. (ID:203908)

Тип роботи: контрольна
Сторінок: 21
Рік виконання: 2016
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 1. Порядок вивезення культурних цінностей в країнах Далекого Сходу 1.1. Росія (частково) (Далекий Схід Росії) 1.2. Китайська Народна Республіка 1.3. Республіка Китай (Тайвань) 1.4. Японія 1.5. Корейська Народно-Демократична Республіка 1.6. Республіка Корея 1.7. Філіппіни 1.8. В'єтнам 1.9. Камбоджа 1.10. Малайзія 1.11. М'янма 1.12. Сінгапур 1.13. Таїланд 1.14. Індонезія 1.15. Лаос 1.16. Монголія 1.17. Гонконг Висновок Список використаних джерел
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Збереження культурного надбання і передача його майбутнім поколінням є одним із пріоритетних завдань кожної країни. Держава зобов'язана зберігати культурні цінності, що знаходяться на її території, але в той же час не повинна перешкоджати вільному міжнародному культурному обміну. Важлива роль в регулюванні цього процесу відводиться митним органам, які забезпечують дотримання законодавства в частині контролю за порядком переміщення культурних цінностей через митний кордон. На сьогоднішній день культурні цінності, як об'єкти першорядної уваги, стоять в одному ряду з такими особливо небезпечними видами контрабанди, як контрабанда наркотиків, зброї, радіоактивних речовин, видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення. Культурні цінності завжди були об'єктом пильної уваги з боку людей, як різних національностей, так і різних верств населення, незалежно від їх рівня життя, політичного або соціального статусу. Для одних це предмети задоволення своїх культурних потреб, для інших - спосіб існування або засіб наживи. Інтерес до проблеми збереження культурних цінностей можна вважати показником рівня культурного розвитку населення будь-якої країни. Сьогодні країни, що розвиваються вимагають повернення культурних цінностей, і ця проблема активно обговорюється міжнародними організаціями та на міжнародних форумах. Обмін для цілей освіти, науки і культури розширює знання про людської цивілізації, збагачує культурне життя всіх народів і викликає взаємну повагу і розуміння між країнами. При цьому важливо відмітити, що культурні цінності, будучи одним з основних елементів цивілізації і культури народів, набувають свою справжню цінність тільки в тому випадку, якщо точно відомі їх походження та історія. Об'єкти культурної спадщини представляють собою унікальну цінність, а так само є невід'ємною частиною всесвітньої культурної спадщини. Висновок Культурні цінності - це особлива форма матеріалізації духовної цінності, яка у митному розумінні визначається як товар і вимагає особливих умов зберігання і дбайливого ставлення при проведенні митних операцій. Культурні цінності мають особливий статус серед іншого майна за рахунок наявності в них історичної, наукової, художньої чи іншої культурної (нематеріальної) цінності. Втрату предмета, що має один із зазначених ознак, слід розглядати головним чином не як матеріал збитки власнику, а як втрату частки культурної спадщини України, як шкоди всьому суспільству. Отже, основна суспільна небезпека незаконного переміщення культурних цінностей полягає в неоціненною і практично непоправної втрати культурного надбання країни, резерви якого не нескінченні. Таким чином, створення ефективної державної системи збереження культурної та історичної спадщини кожної країни є одним з найважливіших завдань.