Характерні ознаки керамічних виробів в експозиції 1-го зала Дніпропетровського історичного музею, які дозволяють ідентифікувати виріб та провести його атрибуцію (ID:204003)

ВСТУП Сучасний музей покликаний зберігати відгомін давно минулих подій і водночас виявляти проблеми сьогодення, порівнюючи й аналізуючи їх. Необхідно, щоб на початку ХХІ століття розвиток музейної справи стане одним із провідних напрямів діяльності суспільства, оскільки рівень розвитку музеїв є одним із показників уваги до минулого. В основі створення й розвитку музеїв лежить комплектування фондів – «цілеспрямований, плановий процес, що ґрунтується на методологічних принципах профільних дисциплін та музеєзнавства, процес виявлення і збирання предметів музейного значення для поповнення музейної збірки». Щоправда, майже всі колекції кераміки в Україні від кінці ХІХ й до кінця ХХ століття формувалися безсистемно, в основному зусиллями ентузіастів і випадковими надходженнями. У переважній більшості, особи, які передавали речі до музеїв, і особи, які комплектував музейні фонди кераміки, не мали фахових керамологічних знань, що, відповідно, відобразилося на атрибутуванні глиняних виробів. Як зазначала головний зберігач фондів Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Людмила Булгакова: «музеї України вже давно стали своєрідними банками даних, а матеріали, що в них зберігаються, використовуються для проведення різного роду досліджень. З часом вони набуватимуть усе більшого значення, особливо щодо мистецтв і ремесел... Предмети, зібрані в музеях,... є неоціненним джерелом інформації при вивченні відповідних технологій та особливостей декору». Оскільки ж фондові збірки кераміки стали однією з невід’ємних складових дослідження розвитку гончарства, активне комплектування фондів потребує добре організованого обліку. ВИСНОВОК Проблема атрибутування глиняних виробів у сучасних музеях є однією з основних у процесі обліку й збереження предметів музейного значення. Нині багато музейних працівників роблять спроби систематизувати всі накопичені матеріали й навести лад у фондових колекціях. Для цього потрібно не лише бажання, а й відповідна наукова література. Деякі музеї розробляють програми й рекомендації щодо облікової й зберігальницької роботи музеїв. Одночасно, 2005 року в Інституті керамології - відділенні Інституту народознавства НАН України створено єдину експертну комісію, до складу якої увійшли провідні керамологи країни. Зазначена комісія здійснює атрибутування глиняних виробів. Для цього потрібно подати відповідну заявку та твір. Після проведення атрибутування власнику твору видається «Сертифікат про результати атрибутування глиняного виробу експертною комісією Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України»і акт на виконані роботи, затверджені директором Інституту керамології. Нині в Україні це єдина експертна комісія, і займається вона лише атрибутуванням глиняних виробів. Проблеми ж правильної атрибуції стосуються всіх предметів Музейного фонду України, не залежно від матеріалу виготовлення. Окрім того, до сьогодні жоден музей не звернувся за допомогою в атрибуту ванні глиняних виробів до експертної комісії.