Шляхи удосконалення митного контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон (ID:204010)

Вступ Збереження культурного надбання і передача його майбутнім поколінням є одним із пріоритетних завдань кожної країни. Держава зобов'язана зберігати культурні цінності, що знаходяться на його території, але в той же час не повинен перешкоджати вільному міжнародному культурному обміну. Важлива роль в регулюванні цього процесу на території Росії відводиться митним органам, які забезпечують дотримання законодавства в частині контролю за порядком переміщення культурних цінностей через митний кордон України. Відповідно до Митного кодексу, припинення незаконного обігу культурних цінностей з переміщенням їх за межі України віднесено до основних функцій митних органів. На сьогоднішній день культурні цінності, як об'єкти першорядної уваги, стоять в одному ряду з такими особливо небезпечними видами контрабанди, як контрабанда наркотиків, зброї, радіоактивних речовин, видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення. При застосуванні законодавства на практиці посадові особи митних органів стикаються з безліччю проблем. Навіть поверхневий погляд на чинне в Україні законодавство про культурні цінності дозволяє говорити про цілковиту відсутність комплексного системного підходу до нормотворчості у цій сфері правового регулювання. Положення нормативно - правових актів, число яких постійно зростає, вкрай непослідовні, а іноді і суперечать один одному, чим створюють серйозні труднощі в їх застосуванні на практиці. Висновок Культурні цінності - це особлива форма матеріалізації духовної цінності, яка у митному розумінні визначається як товар і вимагає особливих умов зберігання і дбайливого ставлення при проведенні митних операцій. Культурні цінності мають особливий статус серед іншого майна за рахунок наявності в них історичної, наукової, художньої чи іншої культурної (нематеріальної) цінності. Втрату предмета, що має один із зазначених ознак, слід розглядати головним чином не як матеріал збитки власнику, а як втрату частки культурної спадщини України, як шкоди всьому суспільству. Отже, основна суспільна небезпека незаконного переміщення культурних цінностей полягає в неоціненною і практично непоправної втрати культурного надбання країни, резерви якого не нескінченні. Таким чином, створення ефективної державної системи збереження культурної та історичної спадщини нашої країни є одним з найважливіших завдань правоохоронних органів України. В результаті проведеного аналізу законодавчої бази, було виявлено ряд проблем, що виникають при застосуванні законодавства, що регулює порядок вивезення та ввезення культурних цінностей, на практиці: - Різне тлумачення понять "культурні цінності" в українському праві; - Проблема, що виникає при віднесенні посадовими особами митних органів заявленого до вивозу предмета до категорії "культурних цінностей" або до "предметів культурного призначення", при ненаданні декларантом якого - або дозвільного документа; - Недостатня інформованість населення про порядок вивезення культурних цінностей та предметів культурного призначення з території Україні; - Проблема ідентифікації культурних цінностей: тобто відповідність предмета, який вивозиться і дозвільного документа, представленого митним органам для його вивезення; - Надання недійсних, фальшивих дозвільних документів на право вивезення культурних цінностей чи предметів культурного призначення з території України. З метою мінімізації зазначених вище проблем, були запропоновані шляхи їх вирішення, одним з яких є створення інформаційної міжвідомчої системи для здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей.