Народний костюм Наддніпрянщини (ID:234141)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ І ПРОБЛЕМАТИКА ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО КОСТЮМА
1.1.Історія вивчення українського народного костюма
1.2.Історія вивчення народного костюма Наддніпрянщини
РОЗДІЛ 2. ТРАДИЦІЙНИЙ КОСТЮМ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
2.1.Історія регіону
2.2.Костюм Наддніпрянщини в українській одяговій традиції
РОЗДІЛ 3. САМОБУТНІ РИСИ ЧОЛОВІЧОГО ТА ЖІНОЧОГО СТРОЮ НАДДНІПРЯНЩИНИ
3.1.Конструктивні особливості крою жіночого та чоловічого строю. Натільний, поясний, плечовий і верхній одяг наддніпрянців
3.2.Художньо-композиційна характеристика жіночого і чоловічого строю....
3.3.Головні убори, взуття, аксесуари
РОЗДІЛ 4. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НАРОДНОГО КОСТЮМА НАДДНІПРЯНЩИНИ У СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ
4.1. Сценічний костюм
4.2.Традиція народного вбрання у колекціях українських дизайнерів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Зразок роботи
3.1. Конструктивні особливості крою жіночого та чоловічого строю. Натільний, поясний, плечовий і верхній одяг наддніпрянців
Головною складовою традиційного жіночого вбрання є сорочка, що була одночасно натільною білизною та верхнім одягом [19, 7]. Матеріалом, з якого її виготовляли до середини ХХ ст., було домоткане полотно.
Побутувало кілька типів сорочок, що їх виготовляли здебільшого з трьох або рідше з двох (зафіксовано в Макарівському р-ні Київської обл.) полотнищ (пілок), розташованих вертикально. За різновидом крою стану сорочки шилися додільні та «з підтичкою». Додільні сорочки складалися з двох або трьох полотнищ, що були суцільні від коміра до низу сорочки, а «з підтичкою» – з двох зшитих частин: верхньої – «станка» та нижньої – «підтички». Окремі пілки станка з’єднувались, як правило, простим з’єднувальним швом через край, однак на території Черкаської області, а також прилеглих до неї сіл Київської області – монохромним змережуванням, тоді як пілки підтички з’єднувалися змережуванням лише в самому низу (5–10 см) [28, c. 80]. Ця цікава особливість побутувала на Черкащині, Звенигородщині, Чигиринщині, а також Уманщині, Вінницькому Поділлі, де деталі сорочок також змережують чорною та червоною нитками, що оригінально доповнює і композиційно завершує оздоблення виробу. Станок, здебільшого, шили з тонкого та вибіленого полотна, а підтичку – з товстого та менш вибіленого. Звичайна довжина сорочки повинна сягати «кісточки». Низ підтички «пруткували». «Прутик» – це найпростіший різновид мережки, що його використовували для обробки краю полотнища, він є обов’язковим елементом сорочок Наддніпрянщини. На Правобережжі Наддніпрянщини за різновидом крою рукава жіночі сорочки були уставкові (з уставкою) та безуставкові (суцільнокроєний рукав з одного полотнища).
Інші роботи з даної категорії: