Доповідь Естетика Ренесансу (ID:549639)

Естетика Ренесансу Епоха Відродження або Ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва. Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV-XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття. Ренесанс – це тема, яка не сходить зі сторінок усіх посібників з історії, з історії літератури та з історії мистецтва. Про Ренесанс накопичилася така безмежна література, що вона не піддається жодному огляду і жодному досить повному історичному чи теоретичному аналізу. Само собою зрозуміло, що за такої популярності даної теми не могло не накопичитися величезної кількості забобонів і спільних місць, які часто відрізняються неймовірною живучістю та чіпкістю і спростовувати які зовсім не так легко. Вся труднощі полягає тут у тому, що ці традиційні оцінки Ренесансу, взяті самі по собі, аж ніяк не такі вже й погані чи невірні. Чому епоха названа Відродженням? Справа в тому, що вона спиралася на Античність, і Відродження на початковому етапі малося на увазі як відродження Античності. Пізніше воно мало на увазі під собою відродження людини, гуманізму. Особливості епохи Відродження виражені в її рисах: • гуманізм • антропоцентризм • Нове ставлення до світу • Відродження античної філософії і античних пам’яток мистецтва • Модифікація християнської середньовічної традиції Відродження поділяється на 4 етапи: • друга половина ХІІІ – XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження); • XV ст. – раннє Відродження; • кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс; • XVІ ст. – пізній Ренесанс. Гуманістичний ідеал людини знайшов яскраве втілення в ренесансному мистецтві, яке, в свою чергу, збагатило цей ідеал художніми засобами. Цей період характеризується появою стилю епохи – ренесансного реалізму, в рамках якого виникло чимало індивідуальних манер і художніх шкіл. Для ренесансного реалізму властиві світськість, глибокий інтерес до людини і природи, правдиве їх зображення, виразність і пластичність образів, уявлення про красу як гармонію. .. Список використаної літератури 1. Відродження / Ренесанс // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. – С. 87. – 552 с. 2. Відродження, або Ренесанс // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. –Київ : ВЦ «Академія», 2007. – Т. 1 : А – Л. – С. 181-183. 3. Газнюк Л.М., Могильова С.В., М´яснікова Н.О., Салтан Н.М. Естетика Навчальний посібник. – К.: "Кондор", 2011. – 124 c. 4. Закович М.М. «Культурологія: Українська та зарубіжна культура» – К., «Знання», 2010 р., с. 16–58. 5. История искусств: Учеб. пособие / Под ред. А. Воротникова. – Мн.: Современный литератор, 1999. – 608 с. 6. Історія світової і вітчизняної культури – Курс лекцій 2005., 164 с.