Субкультура неформалів (ID:549645)

1. Поняття субкультури, неформалів Субкультура – форма (або ж тип) культури, що має відповідну систему символів і цінностей (тобто норм, стандартів, ідеалів та переконань), що відрізняють певну соціальну групу від більшості членів суспільства. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки. Субкультура (лат. Sub – під чимось, лат. culura – обробіток, виховання, розвиток) – у найширшому розумінні, частина всього, що створено людським суспільством: це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до основного річища культури. У вужчому розумінні, субкультура – це будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група. Субкультура – це система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча й пов'язана з нею. Членство в таких субкультурах надає відчуття ідентичності і забезпечує певну компенсацію «невдач» в звичайному суспільстві. Одна з складностей, що пов'язана з використанням поняття субкультури, полягає в тому, що воно передбачає існування ідентифікованої пануючої культури, однак фрагментація сучасного суспільства робить ідентифікацію такої культури проблематичною. Постмодерне суспільство складається з великої кількості субкультур, які відрізняються одна від одної своїми життєвими стилями. Субкультурні групи бувають двох типів: 1. Всеохопна інституція – це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями – відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це – втеча від суспільства. 2. Діяльність у суспільстві – тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це – навернення суспільства. Протистояння. ...... .... 2. Класифікації неформальних груп і об’єднань У науковій літературі використовують різні типології та класифікації неформальних молодіжних груп і об'єднань, але всі вони достатньо умовні. Найпоширенішим є поділ за соціально-правовою ознакою на просоціальні, спрямованість яких узгоджується з цінностями і установками суспільства, асоціальні, які не поважають цінностей, скоюють різні правопорушення, антисоціальні, або криміногенні, злочинні (за І. Полонським). Поширеною є типологізація неформальних груп сучасного російського вченого Сергія Сергеєва, який класифікує молодіжні субкультури на: - романтико-ескейпістські(хіпі, індіаністи, толкіє-ністи, байкери); - гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери та ін.); - кримінальні (гопники, любери); - анархо-нігілістичні (панки, екстремістські субкультури «лівого» і «правого» спрямування). .... ... 3. Загальна характеристика основних неформальних груп У межах кожної неформальної групи формується внутрішня субкультура. Мають значення одяг, зачіска, членам груп властива особлива поведінка, вони навіть виробляють власну, притаманну лише їм лексику. Емо Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль – із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск. Серед інших субкультур 11 особливою любов'ю не обділені, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя.