0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Розвиток українського телебачення на зламі ХХ-ХХІ століть: культурологічний аспект (ID:840240)

Тип роботи: магістерська
Сторінок: 99
Рік виконання: 2021
Вартість: 350
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЗЛАМІ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ……………………………….7 1.1. Концептуальні особливості розвитку телебачення в Україні на початку ХХІ століття……………………………………………………………..7 1.2. Місце телебачення в сучасному культурологічному медіапросторі України та його вплив на аудиторію…………………………………………..17 1.3. Стан вивчення досліджуваної проблеми……………………………27 Висновки до розділу 1…………………………………………………….38 РОЗДІЛ 2. ТЕЛЕБАЧЕННЯ УКРАЇНИ НА РУБЕЖІ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ ЯК ЧИННИК КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА……………….42 2.1. «UA:Культура» – провідний вітчизняний культурологічний телеканал: історія створення, концепція, програмне насичення……………..42 2.2. Популяризація культури України у новинах та культурно-мистецьких програмах українських телеканалів………………………………57 2.3. Проблеми висвітлення культурологічних питань на вітчизняному телебаченні та шляхи їх вирішення…………………………………………….71 Висновки до розділу 2…………………………………………………….78 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….83 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………………87
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВИСНОВКИ Висвітливши культурологічні аспекти розвитку українського телебачення на зламі ХХ-ХХІ століть, ми дійшли таких висновків. 1. У роботі висвітлено концептуальні особливості розвитку телебачення в Україні на початку ХХІ століття, основними проявами якого стали конвергенція та суттєве зростання його інтерактивності. Проаналізувавши процес конвергенції телебачення з новими мас-медіа, можемо констатувати, що в інформаційному просторі виникла нова стратегія взаємозв’язку медіа, інформації та Інтернету. Вона полягає в їхньому взаємовпливі, що виражається в інтернетизації медіа й медіалізації Всесвітньої мережі. Бурхливий розвиток Інтернету та світу технічних пристроїв змушує виходити за межі студії, оскільки аудиторія стає все більш пасивною до телебачення і при цьому більш активною у мережевому просторі. Телеканали самі стають учасниками і користувачами Інтернету, подібно до одноосібних користувачів цільової аудиторії телеканалу. 2. Визначаючи місце телебачення в сучасному культурологічному медіапросторі України та його вплив на аудиторію, зазначимо, що у складних умовах сьогодення, на додаток погіршених пандемією, зростає роль засобів масової інформації для висвітлення такого чутливого і складного середовища як сфера культури. Інформуючи про події й процеси, що відбуваються у царині культури і мистецтва, медіа створюють поштовх для розвитку культури, стають своєрідним майданчиком для суспільного обговорення цієї проблематики, розвивають інтелектуальний простір, світоглядні орієнтації та культурні запити аудиторії. У роботі з’ясовано роль професійної діяльності журналістів, що висвітлюють проблеми культури, підкреслено, що вони сприяють вдосконаленню взаємовідносин людини і соціуму, розвивають творчу, самодіяльну і самостійну особистість. Водночас зауважено, що на практиці справи з культурною журналістикою в медіапросторі України виглядають зовсім не оптимістично, оскільки культурна тематика традиційно відсунута на узбіччя, багато подій мистецько-культурного життя, вартих суспільної уваги, залишалося поза увагою суспільства. Разом із тим, останніми роками Україна переживає сплеск суспільного інтересу до культури, внаслідок чого відбуваються зрушення у висвітленні культурної тематики, виявляються позитивні тенденції представлення культурної проблематики в сучасних мас-медіа. При цьому зростає культурний рівень і журналістів, які висвітлюють питання культури на телебаченні або у будь-якому іншому ЗМІ. 3. Аналіз стану вивчення досліджуваної проблеми засвідчив, що в науковій літературі гостро відчувається брак глибоких аналітичних праць, в яких розкриваються проблеми сучасної культурної журналістики в Україні, окреслюються шляхи зростання її рівня. Якщо культурологічна діяльність суспільних мовників, хоч і неповною мірою, ще висвітлюється, то ця діяльність решти вітчизняних телеканалів залишається практично поза увагою. 4. у дослідженні «UA:Культура», що була реформована з каналу «Культура», охарактеризована як провідний вітчизняний культурологічний телеканал, завданням якого було проголошено змістовно й цікаво, в сучасному стилі й новому форматі ознайомлювати українського глядача з українською історією та культурою, презентувати мистецькі досягнення, ділитися науковими здобутками українських і зарубіжних учених. Прямий ефір телеканалу включає в себе безліч різних програм: новини культури і життя відомих культурних діячів, документальні фільми, трансляції найкращих театральних постановок і концертів класичної музики. Прихильники мистецтва можуть знайти різноманітні передачі про музику, літературу, театр, кіно, живопис та інші сфери культурного життя українців. За жанровим розподілом програмного наповнення можна виокремити інформаційно-аналітичні й публіцистичні, культурно-мистецькі, науково-освітні, розважальні й музичні, дитячі програми. Телеканал «UA:Культура» запровадив деякі дуже цікаві спецпроекти, присвячені різноманітним мистецьким фестивалям, регулярно транслює вистави для дорослих і дітей, інтенсивність яких особливо зросла під час карантину, демонструє науково-освітні програми, до яких входять різні документальні фільми та передачі з історії українського мистецтва. Такі проекти, як «Дивацька історія України», «Розсекречена історія», «Лекторій WiseCow» та інші, розширюють знання українців з літератури, кіно, мистецтва, музики, журналістики, театру, моди, соціуму, міста та історії. 5. За аналізом рівня популяризації культури України у новинах та культурно-мистецьких програмах українських телеканалів зроблено висновок, що він досить різниться на різних українських телеканалах, проте найбільше уваги культурній тематиці приділяють «UA:Перший», ICTV та «1+1». Крім культурологічної інформації у новинних випусках телеканали активно пропагують культуру і мистецтво в різноманітних культурно-мистецьких, культурно-освітніх, історико-культурологічних та інших телепрограмах. На «UA:Першому» – це програми «Фольк-music» («UA:фольк»), «Країна пісень», «Розсекречена історія», «Букоголіки», «Енеїда», скетч-шоу «Лайфхак українською» та ін. Широко тут представлено документальне кіно, багато стрічок якого присвячено культурі й мистецтву. При цьому підкреслено, що загальнонаціональні комерційні телеканали основну ставку роблять на програми та шоу, активно використовуючи прийоми інфотейнменту. Кількість таких передач, з-поміж яких кулінарні, музичні, танцювальні, шоу краси (інтелекту, фізичної досконалості), шоу талантів, тревел-шоу та ін., дуже велика, оскільки вони піднімають рейтинги каналів і, відповідно, прибутки. Серед культурологічних програм можна відзначити спецпроект «Культурні люди» на СТБ, «Великі українці» на «Інтері», але таких програм на комерційному телебаченні дуже мало. 6. Дослідження дозволило виявити проблеми висвітлення культурологічних питань на вітчизняному телебаченні та окреслити шляхи їх вирішення. Український телепростір відчуває гостру нестачу звертань до питань культури. У новинних випусках їхня кількість є мінімальною, цілісних і якісних програм, які б стосувалися винятково культурної сфери, теж небагато. Однією з найголовніших проблем висвітлення культурних питань на вітчизняному телебаченні вбачаємо у відсутності на ньому аналітичних, ґрунтовних матеріалів, які б позитивно впливали на формування культури і духовного розвитку аудиторії. Однією з ключових проблем діяльності суспільного мовника в Україні є недостатнє його фінансування, внаслідок чого не виконується або виконується лише частково багато проектів та акцій. Негативними слід визнати також закриття програми «Новини: Культура»; дефіцит якісних філософсько-культурологічних програм, в яких би піднімалися та аналізувалися ключові питання розвитку сучасної соціокультурної дійсності; проектів, у межах яких би організовувалися зустрічі з цікавими людьми та пропонувалися глядацькій увазі лекції провідних вітчизняних і зарубіжних учених; незначна кількість сучасного освітньо-пізнавального контенту; нестача медіапродукції, призначеної для молоді, тощо. Усунення цих недоліків можливе за певних змін, передусім, осучаснення та збагачення ефіру цікавими, оригінальними аналітичними недійними проектами, ширшого представлення науково-експертного середовища, критичного інтерактивного обговорення актуальних проблем соціокультурної дійсності відповідно до сучасних завдань культурної політики. Перспективним нам вбачається дослідження культурною журналістики на рівні регіональних телеканалів, де часто з’являються цікаві ідеї, які варто поширювати.