0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«ГРАММАТІКИ СЛАВЕНСКІЯ ПРАВИЛНОЄ СИНТАГМА» МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО 1618 ТА 1619 РР. ІСТОРІЯ ВИДАННЯ, ПРОБЛЕМА ДАТУВАННЯ, ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ (ID:890007)

Тип роботи: реферат
Сторінок: 15
Рік виконання: 2022
Вартість: 90
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ I. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ДЖЕРЕЛА ПАМ’ЯТКИ 5 1.1. Історія видання та проблема датування пам’ятки 5 1.2. Основні джерела написання «Грамматіки» М. Смотрицького 6 РОЗДІЛ II. МОВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ «ГРАММАТІКИ» 8 ВИСНОВКИ 13 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 14
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Період XVІ – першої половини XVІІ cт. на українських землях характеризується значним піднесенням рівня розвитку освіти. У цей час починають інтенсивно з’являтись перші братські школи, освітні осередки вищого типу в Острозі, Львові, Києві й інших містах, активно розвивається книгодрукування. Виникнення закладів вищої освіти зумовило негайну потребу у створенні лінгвістичних праць. Відповідно, саме в цей період мовознавці починають видавати перші граматики, які ґрунтувались на досвіді тогочасної європейської лінгвістичної науки й специфіці слов’янських мов у писемній практиці кінця ХVI століття. Зокрема, це : «Граматика словенська» Лаврентія Зизанія (1596), «Грамматіки..» Мелетія Смотрицького (1619) та перша рукописна граматика Івана Ужевича (1643). Особливу увагу заслуговує праця відомого полеміста та мовознавця Мелетія Смотрицького ― «Грамматіки славенскія правилноє синтаґма». Вона справила значний вплив на розвиток лінгвістичної думки слов’янського та зокрема українського мовознавства. У ній лінгвіст систематизував церковнослов’янську мову східнослов’янської редакції, що склалась власне під впливом живого мовлення. Праця неодноразово перевидавалась, використовувалась як підручник церковнослов’янської мови ще у першій чверті ХІХ ст., що свідчить про її значний авторитет та цінність. Мета роботи – дослідити історію виникнення, основні джерела, мовні нововведення і особливості «Грамматіки славенскія правилноє синтаґма» Мелетія Смотрицького. Реалізація цієї мети передбачає виконання низки конкретних завдань: — висвітлити історію видання «Граматики»; — дослідити головні версії науковців щодо датування пам’ятки; — виокремити основні джерела праці; — проаналізувати визначальні мовознавчі ідеї та особливості. Об’єктом дослідження є період XVІ – першої половини XVІІ cт. у розвитку мовознавства в Україні. Предмет дослідження – «Грамматіки славенскія правилноє синтаґма» Мелетія Смотрицького 1618 та 1619 рр. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел. РОЗДІЛ I ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ДЖЕРЕЛА ПАМ’ЯТКИ 1.1. Історія видання та проблема датування пам’ятки Як відомо з документальних джерел, Мелетій Смотрицький створив свою працю в досить несприятливих умовах, адже він зазнав тривалих переслідувань, власне після виходу друком його полемічної праці «Θρηνος» («Плач»). Він був змушений постійно змінювати своє місце перебування, проте найдовше йому вдалось прожити у Києві, де він викладав церковнослов’янську та класичні мови. Відповідно, саме під час перебування на посаді ректора Київської школи, учений написав якщо не повністю, то хоча б певну частину своєї граматики. Уважають, що «Грамматіки славенскія правилноє синтаґма» була надрукована у 1619 році в маєтку князя Богдана Огинського (про це свідчить герб на другій сторінці праці) в місті Єв’ї недалеко від Вільна . Книга уміщує 502 сторінки. Є чимало примірників «Грамматіки», датованих 1619 роком із локалізацією у місті Єв’є. Зокрема чотири такі книги зберігаються в Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна у Москві, одна у Центральній науковій бібліотеці АН УРСР у Києві та в інших бібліотеках нашої країни й за кордоном .