Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Англійська мова бере свій початок від мови давньогерманських племен (Англів, Саксів і Ютів), які переселилися з континенту в V-VI ст. у населену кельтами Британію. Взаємодія племінних наріч англів, саксів і ютів, які розвивалися в умовах формування англійської народності, призвело до утворення територіальних діалектів. Вони стали осередком формування загальнонаціональної англійської мови в тому вигляді, якою вона є тепер. У сучасній Великобританії є безліч різновидів англійської мови, які називають діалектами [2].
Вивчення діалектів в історії будь-якої мови дає безцінний матеріал не тільки для досконалого проникнення у витоки мови, її історичне минуле, а також дозволяє оцінити і зрозуміти особливості становлення та розвитку літературної норми, різних соціальних та професіональних мов. Вивчення діалектів та їх особливостей дає можливість досліджувати становлення та розвиток значення слів.
Дослідженню діалектів приділяли увагу багато вчених (В. Аракін, І.Іванова, Б.Ільїш, Ю. Костюченко, Т.Расторгуєва та ін.). У своїх роботах вони висвітлювали питання особливостей діалектів англійської мови у період з XI по XV століття.
Внаслідок того, що староанглійські королівства, за якими називалися діалекти, поступово зникли, в середньоанглійському періоді історії мови діалекти стали називатися за ознакою їх географічного положення. Таким чином, колишній норумбрійський діалект тепер став називатися північним (Northen), мерсійський – центральним (Midland), який у свою чергу поділявся на західно-центральний (West-Midland) та східно-цетральний (East- Midland), уессекський – південним або південно-західним (Southern or South-Western), і тільки кентський діалект зберіг свою назву, оскільки графство Кент продовжувало існувати на місці колишнього королівства, іноді цей діалект ще називають південно-східним (South-Eastern) [4] .
Серед вчених колишнього Радянського Союзу існує наступний загальноприйнятий розподіл діалектів мови середньоанглійського періоду: північний (Northern), західно-центральний (West-Midland), східно- центральний (East-Midland), південний (Southern), та кентський (Kentish) [2].
Т. Росторгуєва групує діалекти наступним чином: південна група включаючи кентський діалект, південно-західна група діалектів, центральна група і північна. Т. Росторгуєва відзначає, що зв’язки між діалектами були змінними та нестійкими [5].
Професор Б. Ільїш, у свою чергу виділяє, три основні групи діалектів: Північна група, Центральна і Південна. Межу він проводить між Північчю і Центром, де протікає річка Хаммер [3].
Метою нашого дослідження є характеристика сучасної англійської мови та її діалектів, показ основних їх лінгвістичних розбіжностей.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати історію становлення англійської мови;
2. Дослідити особливості поширення англійської мови по світу;
3. Виявити регіональні особливості поширення англійської мови.
Методи дослідження: описово-аналітичний метод, метод зіставлення,
метод спостережень і моделювання, елементи методів трансформації, лінгвістичного експерименту і кількісної оцінки, контекстуальний метод, інтерпретаційний метод.
Теоретичне значення дослідження: провівши дослідження ми прослідкували історію поширення англійської мови у світі, результати свідчать про те що тема досить поширена, досліджена багатьма науковцями.
Практичне значення дослідження: результати дослідження можна використовувати у подальших дослідженнях теми, також на конференціях та виступах по досліджуваній темі.
Структура дослідження: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, та списку використаних джерел.
Магістр