CЛОВА-РЕАЛІЇ ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ ІДІОМАТИЧНИХ ВИРАЗІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ «ЧЕН’ЮЙ») (ID:144171)

3.1. Структурно-граматичні особливості слів на позначення реалій у складі чен’юїв Під час здійсненого дослідження, шляхом суцільної вибірки з електронного словника чен’юїв («成语词典») (обсяг фразеологізмів – 8000 одиниць) було виявлено слова-реалії у кількості 279 лексем, для того щоб розглянути та проаналізувати їх структурно-граматичні особливості . Ми виявили, що переважну більшість слів на позначення реалій становлять односкладові слова (155 лексичних одиниць), які передають предметне значення, яке виражає історичні та культурні феномени, характерні для давнього історичного минулого Китаю. Це пояснюється давнім походженням чен’юїв, яке визначає одну з найбільших характерних його рис – будову за законами давньокитайської мови, яка на відміну від путунхуа моносилабічна. Наприклад, такі односкладові реалії як 鼎 [dĭng] (металевий триніжник для жертвоприношень); 戈 [gē] (кливець - стародавня китайська зброя на довгій рукоятці з поперечним лезом); 磬 [qìng] («цін» - кам’яний літофон, переважно у формі трикутника). Найменувань двоскладових реалії у складі чен’юїв було виявлено дещо менше (118 лексичних одиниць). Серед цих реалій можна відзначити такі: 泰山 [tàishān] (гори Тайшань у провінції Шаньдун); 春秋 [chūnqiū] (літопис «Чуньцю» - літопис «Весни і Осені» - його приписують Конфуцію і вважають п’ятою книгою конфуціанського «Пятикнижжя»); 稗官 [bàiguān] («байгуань» - у династію Хань посада дрібного чиновника, обов’язком якого було збирати різні розповіді, анекдоти, пісні та легенди для доповіді імператору про настрій його підданих). Саме ономастичні реалії становлять більшу частину двоскладових реалій (50 лексичних одиниць). У результаті дослідження трьоскладових реалій у чен’юях виявлено не було. Оскільки ми розглядали саме чотирискладову модель чен’юїв, то трапилося декілька випадків, коли весь чен’юй можна вважати реалією (зокрема 6 лесичних одиниць). Для прикладу наведемо такі реалії: 金马玉堂 [jīnmǎyùtáng] («Яшмова зала Золотих коней» - поетична назва Академії Ханьлінь – закладу в імператорському Китаї, який виконував функції імператорської канцелярії); 八珍玉食 [bāzhēnyùshí] (вісім страв-делікатесів);金童玉女 [jīntóngyùnǚ] (золотий отрок і яшмова дія – супровід безсмертного – даоська реалія). Що стосується структурних форм реалій, які увійшли до складу чен’юїв, то було виявлено: 1) реалії – окремі слова, серед яких можна назвати笠 [lì] (широкопола конічна шляпа); 饼[bǐng] (китайський бісквіт); 蓝[lán] (бамбуковий кошик); 2) словосполучення номінативного характеру, наприклад, 星旗 [xīngqí] зірковий прапор (військовий прапор Китаю після революції 1911 року); 东海 [dōnghǎi] (Східно-Китайське море); 3) скорочення, серед яких 白山 [báishān] (гори Чанбайшань – замість 长白山); 黑水 [hēishuǐ] (річка провінції Хейлунцзян – замість 黑龙江). Оформленість чен’юїв, яка спостерігається на структурному рівні, відзначається неможливістю довільної заміни елементів на синоніми чи близькі за змістом лексеми, а також неможливістю збільшення або зменшення кількості елементів. Хоча деякі структури чен’юїв припускають певні зміни, але ці структури також мають обмеження. В таких структурах часто зустрічаються слова-реалії (наприклад: 釜中游鱼  =鱼游釜中 – котел + в середині + плавати + риба = риба + плавати + котел = в середині – букв. риба, яка плаває в котлі – бути приреченим). У граматичній структурі чен’юїв реалії можуть відігравати різну синтаксичну роль (виступати підметом, додатком, означенням). Наведемо приклади: 1. У такій граматичній структурі чен’юя як О-П-П-Д (означення + підмет + присудо + додаток) реалії можуть виступати у ролі підмета: 蛟龙得水 – jiāolóngdéshuǐ – (букв. водяний + дракон + дістався + води) – досягти своїх цілей; здійснити мрії. Тут реалія дракон виступає у синтаксичній функції підмета. 2. У такій граматичній структурі як ПР-Д-ПР-Д (присудок + додаток + присудок + додаток) реалія виступає у ролі додатку: 列鼎而食   - lièdǐngérshí – (букв. розставити + триніжники + розкласти + їжу) – жити на широку ногу; жити в розкоші. Тут триніжник виступає у ролі додатку. 3. У такій граматичній варіації чен’юй як О-П-О-П (означення + підмет + означення + підмет) реалія може виступати у ролі означення: 凤毛麟角 – fèngmáolínjiǎo – (букв. птах фен + пір’я + цилінь + ріг) – рідкісна, дорогоцінна річ; нездійсненна мрія. Тут реалії птах фен і цилінь виступають у синтаксичній функції означення. За Ма Гофанем існує більше 26 варіацій чен’юй, і реалії, які функціонують у їх складі можуть займати різні позиції залежно від синтаксичної композиції чен’юй. Щодо граматичних характеристик найменувань реалій, то наше дослідження показує, що усі проаналізовані слова на позначення реалії у складі чен’юїв (279 лексем) – це іменники. Це явище обумовлене предметним змістом реалій. Це дає нам підстави припустити, що вказане твердження є актуальним також для всіх реалій як складових компонентів чен’юїв.