Вивчення загальних та конкретних особливостей мовного спілкування та поведінки мовців в соціальній мережі Інтернет (ID:352353)

Вступ ХХІ століття – епоха інформаційних технологій. Інтернет володіє комунікативною функцією. Це сприяє виникненню абсолютно нового типу віртуального жанру мови. Цей особливий віртуальний тип комунікації знаходиться поза часом та простором і належить до особливостей віртуального простору, який являє собою симуляцію реальних предметів, відносин. Тема дослідження: вивчення загальних та конкретних особливостей мовного спілкування та поведінки мовців в соціальній мережі Інтернет. Тому, з поширенням цього явища, дослідженням різних видів комунікації та комунікативного простору в мережі Інтернет стає досить актуальним. Мета дослідження полягає в теоретичній розробці поняття віртуальний мовний жанр, на основі робіт, які присвячені даному питанню. Предмет дослідження: жанр, який є одним із різновидів комунікації на форумах – спілкування в мережі Інтернет в реальному часі двох чи більше комунікантів за допомогою спеціально розроблених програм та сайтів. Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання: • визначити поняття мовного жанру; • виявити характерні особливості віртуального жанру на основі жанрових категорій; • дослідити віртуальну різноманітність мовного жанру; • виявити особливості форуму як різновиду мовного жанру; • дослідити лінгвістичні особливості форуму. Під час дослідження були використані такі методи: • системно-естетичні; • компаративістські; • описові. Розділ 1. Жанрологія, – вчення про жанри мови В наш час почав розвиватися такий жанр, як жанрологія – вчення про жанри мови. Така наука сформувалася в царині лінгвістики, що свідчить про наукове встановлення цього терміна. Цікаво, що жанрологія вивчає саме сучасні аспекти мовлення, враховуючи потужний інтернет-ресурс, що є невичерпним джерелом текстологічних та комунікативних видів сучасної лексики. 1.1. Дослідження мовного жанру відомими лінгвістами Перш за все дослідники звертають увагу на базову одиницю мови, яка, на думку Ф. С. Бацевича, повинна бути «об`ємною»[13,cт.172]. Головною причиною зацікавленості мовними жанрами є прагматичний аспект лінгвістики, її загальний рух до пошуку зв`язків між структурою мовних вимовлянь і компонентами спілкування в якійсь певній ситуації, а також зв`язок між мовцями, який повинен мати психологічні, фізичні, соціальні, ментальні характеристики. Л. Ф. Компанцева зазначає, що бурхливий розвиток інтернет-комунікації призвів до модифікації мовленнєвого жанру, що свідчить про зміну прагматичних установок і цілей учасників цього виду спілкування [13,ст.174]. Біля витоків жанрології стояв М. М. Бахтін [3]. Серед актуальних теорій про дослідження мовленнєвих жанрів дослідник відзначив такі: • Поняття адресата, який займає активну позицію в мовленні, тип адресованостівисловлювання формує типові концепції адресатів – базові особливості мовленнєвих жанрів. • Зміна мовних фігур,які формують певні кордони судження в різноманітних галузяхбуття, в кожній сфері діяльності виробляється цілий ряд мовленнєвих жанрів. Найпопулярніші концепції жанрів проаналізував Дементьєв В. В. [10]. Він визначив можливі групи визначення жанру. Серед мовних жанрів виділяють інформативні, імперативні, етикетні, оцінювальні. Основу групи мовних жанрів становить прагматичне розуміння лінгвістичного факту. Когнітивно-прагматичне пояснення мовного жанру ми знаходимо на порталі gramota.ru : «Сукупність мовних творів (текстів чи висловлювань), мовних актів, які об`єднані прагматичними установками (видами мовної діяльності, мовні засоби,які використовуються, комунікативні цілі, концепція адресата) способами побудови мови, які безпосередньо пов`язані з ситуацією та потрібні для передачі певного змісту. Серед мовних жанрів виділяють інформативні, імперативні (поради), етикетні (привітання,поздоровлення). Група мовних жанрів як тип певних висловлювань входить в функціональний стиль. В основі прагматичного вивчення мовного жанру лежить розуміння діалогічної природи мовного жанру, розглядається як вербальне оформлення ситуації соціальної взаємодії людей. Ця проблема розглядається в працях Д. Крістал «Мова й Інтернет», П. Є. Кондрашова «Комп’ютерний дискурс: соціолінгвістичний аспект», Є. І.Горошко «Лінгвістика Інтернету» [21,ст. 6-11]. Проаналізувавши вищезгадані праці ми можемо зробити висновок, що в Інтернеті ви можете стати ким завгодно. Ви можете віртуально змінити свою стать. Ви можете бути тим, ким ви хочете, і вам не потрібно хвилюватися, як вас сприймають оточуючі, так як ви показуєте самі тільки те, що бажаєте. Вони не бачать ваше тіло, не чують ваш акцент, вони тільки бачать ваші слова. За словами Б. Дане [22] текст в Інтернеті грає роль «маски», яка одягається на віртуальне «Я». 1.2.Особливості Інтернет-простору Спираючись на положення теорії мовного жанру М. М. Бахтіна, Н. Г. Асмусова [2,cт. 34] – визначають мовний жанр як «типічну модель мовної поведінки в комунікативних ситуаціях, які повторюються, характерних для різних сфер людської діяльності». Виділяютьтакі жанри за різними ознаками класифікаційного відбору: електронна пошта, електронні розмови чати), електронні дошки об`яв (ВВS) та комп`ютерні конференції (Є. Н. Галичкіна) [2] ; електронна пошта, синхронні та асинхронні чати, включно зBBS, віртуальні світи ( MOOs, MUDs, MUSEs) і ВЕБ-тексти ( Д. Крістал); веб-дискурс, дискурс електронної пошти, а також дискурс асинхронного і синхронного спілкування в інтернеті (Є. Соколинська); загальноінформаційні жанри чи жанри новин, науково-освітні і спеціальні інформаційні жанри, художньо-літературні жанри, ділові та комерційні жанри ( Л. Ю. Іванов); веб-сайт, домашня сторінка (має менший масштаб, ніж сайт), електронна бібліотека, електронний журнал, електронний лист, чат, гостьова книга, дошка об`яв, колекція програм, каталог, комерційні об`яви, рекламні банери ( Л.П. Капанадзе); ділове спілкування (включене в систему якоїсь іншої діяльності), фактичне ( спілкування заради спілкування), ігрове спілкування і реклама ( Є.А. Буторіна); електронна пошта, чат, форуми чи віртуальні конференції, електронні дошки, домашня сторінка і різноманітні ігри та розважальні проекти ( Н. Г. Асмус). Привертає увагу форум, який можна знайти тільки у віртуальній реальності. Структура форуму становить велику кількість веб-сторінок, які розділено на різні теми; кожна тема представлена на головній сторінці форуму. Сучасний сайт характеризується наявністю системи організації, яка дає можливість виділити перелік розділів, які наявні на більшості сайтів, і ряд факультативних для тої чи іншої тематики для сторінок сайту. Користувач, обираючи посилання, може заходити на різні сторінки сайту і приймати участь чи активну – читання та публікація своєї думки, чи пасивну – читання. Головна сторінка форуму має перелік правил спілкування, які регламентують взаємовідносини учасників форуму. До основних правил спілкування належать такі: • Не використовувати нецензурну лексику. • Однаково ставитись до інших культур та національностей. • Не використовувати форум для рекламних цілей. На думку Н. Г. Асмус [2,ст. 35], жанри комп`ютерної комунікації характеризуються певними параметрами: тематична ознака, комунікативна мета, сфера спілкування, образ автора – читача, режим синхронного чи асинхронного часу, форми об`єктивації, діалог чи полілог, композиція, мовні особливості. Перераховані ознаки – є притаманними для форуму. Розділ 2 . Інтернет-комунікація як проявлення глобалізації інфосфери Мережа Інтернет дає нові можливості спілкування, обміну інформацією у будь-яких формах. Тому жанри інтернет-ресурсу на сьогодні є найпопулярнішими. Їх поширення та застосування носять глобальний характер. 2.1.Особливості структурних елементів мовного жанру Інтернет-комунікація – найбільш яскраве проявлення глобалізації інфосфери. Вона включає в себе особливості сучасних інформаційних технологій, їх інтерактивний характер, що передбачає неформальність спілкування, змога самовираження, модифікація мовних жанрів. Різноманітні види віртуального спілкування мають власні жанрові характеристики. В середині системи жанри віртуального спілкування відрізняються усною мовою ( за метою, структурою, проявами автора та адресатів). Також з`являються нові жанри, які характерні тільки для одного виду віртуального дискурсу. Можна зазначити, що в форум і жанри постійно переплітаються між собою з великою швидкістю. « Основою ідентифікації мовного жанру вважається мета: є нова мета – є мовний жанр» [19, ст.117]. Віртуальний дискурс формується багатозначністю установок користувачів, що являє собою жанрову систему,яка постійно розвивається. Комунікативні цілі мовних жанрів Інтернет-спілкування можуть бути багатозначними, вони нерозривно пов`язані з «прагматичними установками відвідувачі вмережі» [13,ст. 293]. « Актуальність вивчення мовних жанрів в Інтернет-комунікації обумовлена, насамперед, тим, що сучасна наукова парадигма в мовознавстві має функціональний характер» [5, ст. 118]. Говорячи про лінгвістичний аналіз текстів, ми враховуємо особливості структурних елементів жанру віртуального дискурсу. В зв`язку з цим, ми звертаємо увагу, в першу чергу, на реалізацію комунікативних стратегій на кожному мовному рівні, а також, на прийоми мовної гри. 2.2. Фонетико-графічний аспект Елементи розмовної мови передаються в текстах на різних мовних рівнях. Так, на фонетичному мовному рівні можна виокремити наступні особливості: 1)Особливою рисою текстів є гіперкорекція фонем, які знаходяться в сігніфікативно і перцептивно слабких позиціях: а) кінцевих приголосних або голосних, які стоять перед ними: кефірчег, хлопчег, альбомчег, значід, пишед; [15:56:35] Action: pfka_mu також зоробив собі альбомчег [15:56:39] називається mu ) [03:30:02] йа кстаті бачу шо він пишед. +m;) [01:28:48] Joker-777: ти хлопчег? [01:28:57] я хлопець [01:29:03] хлопчеги в дит садку б) всі чи декілька голосних в слові без наголосу: ондроїд, кєно, ога, довай, фабрєко,пачіму. [23:36:33] а кєно - натурально дитячий садок. [17:57:59] У-Йура, я на тебе точно вже образилась. [17:58:19] glash-mo, ти чого це а? це ще пачіму а? 2) Напротивагу гіперкорекції зустрічається: а) оглушення кінцевого приголосного: нафік, оп стіну, позитиф, я п зараз; часто це посилюється багаторазовими повторами фонеми: сніффф; [16:00:29] у мене глюки чияг? http://irc.perm.ru/gallery/albums.php - скільки туд альбоміф? б) асиміляція приголосних всередині слова перед глухими приголосними: в, поготка: [12:30:06] як поготка у вас? [12:30:19] у нас весна [12:30:23] хтось вкрав зиму 3) Невелика кількість слів в текстах,де фонема j використовується в якості окремої графеми: йа, йад: [20:06:29] чомусь всім ну а ли видані в irc цим закінчуються [20:07:01] це означає, що для успішного життя, йаду випити потрібно як мінімум у разів 500-1000 В більшості описаних явищ фонетико-графічного рівня, важливо зауважити роль специфічної мови, яка характеризується аналогічними признаками. В текстах можна спостерігати подальшу фонетико-графічну трансформацію слів на основі первинної схеми із внесенням нових елементів. Основний массив слів продовжує формуватися за аналогією до первинної схеми. 2.3. Словотвірний аспект Дуже часто в дискурсі використовується різна суфіксація. Активне використання суфіксів –к-, -ств-, -ник-: [21:12:51] переключився на народний - не відразу але теж запрацювало. [21:13:23] ось мирка по іменісконектилась а не по ip [22:32:35] А як же ірцівка? Зменшено-пестливі суфікси (-л'(а), -чік-, -чек-, -ечк-, -к-, -ишк-), так як і суфікси збільшення(-іщ(е), -ін(а)),надають висловлювання більшого контрасту та іронії: [17:18:50] я нещодавно телефон прошив [17:19:12] ну і молодець [17:20:30] нигредо: машинкою зінгер? Узорчік красивий вийшов? ;) [17:20:59] дадад, на металевому корпусі, малюночок в крапочку... 2) Не часто в текстах використовується префіксальний і префіксально-суфіксальний способи словотворення: [12:26:48] нигредo, як ти думаєш, кого з нас першим переплутають? [12:28:59] ти. тижк и переплутав, мене не захойлайтило Серед слів, утворених префіксально-суфіксальним способом, зустрічаються досить цікаві, з точки зору стуктури та семантики приклади: [03:31:47] artjom: тепер ти тричі обезвойсений! [03:31:53] жахливо 3) В рамках мовної гри в текстах використовуються різні способи словоскладання ,зокрема чисте складання та складання з нульовою афіксацією : [15:54:58] ти вай-файний завхоз [15:55:08] так ось, схоже, завхоз там і займався вай-фаєм [15:55:24] вай-файно-кавайний Оригінальні привітання типу вечердня, добровечер, ночер, часто служать границями конкретних в рамках каналу чи являються репліками комунікантів,які їх характеризують. 4)Використовується стягнення основ, слова,які вживаються часто можуть скорочуватися до декількох букв: [16:01:39] я додав альбом в корінь )) [16:01:48] тер є тусовки, юзери і му )) [16:17:30] basnevod: бум знати :) 5)Яскравим елементом мовної гри є семантичне переосмислення різних частин мови,найбільше іменників,прикметників та дієслів: [14:02:38] Я відрізняюсь від тебе, прийми це як є. [14:02:48] Ти АТЛіЧНіК! 6) В текстах, часто зустрічаються оказіоналізми: [15:24:07] Земля має випуклість [15:24:17] і впуклість [21:08:45] кому зараз легко [00:39:58] Вечердня! [00:40:14] ночір! 7) Для дискурсу також характерно показати якість в відносних прикметниках, вони посилюють експресивність висловлювання: [18:50:36] будеш вічно молодим (с) [18:52:39] да я й так вічномолодий [18:53:16] а будеш щевічніше і молодше :) На словотвірному рівні, можемо відзначити активнее використання комунікантами оказіоналізмів, семантично переосмислених частин мови, а також мовних новотворень, які створені за аналогією до існуючих моделей. 2.4. Морфологічний аспект Явище морфологічного рівня, яке використовується комунікантами в якості елементів мовної гри, використовуються рідше, ніж фонетичні та словотвірні явища. 1)В текстах зустрічаються усічення словоформ: [05:38:55] а я поки в маго зин [03:40:18] а ти зафрендиш мене у відповідь? [03:40:25] звичайно [14:11:49] ну тоді прига в машину покатаємо Також дуже часто основа слова опускається: [19:34:08] ні, я до вєойовкі приміряюсь [19:34:14] вірьовку [19:34:16] кє 2) Характерною рисою текстів, є змішання родів у іменників, які позначають не живі істоти чи характеризують людину: [14:30:51] Ходім вкіну яку-нить  [20:41:33] Action: Mandor|home пішов одягати світру… [12:58:16] emo-girl: блондінко? [12:58:20] hit: шатенко Частіше використовується у мовленні середній рід: [02:16:52] PhoeniХ, здоров, рідне) [14:42:15] так [14:42:19] работа скінчилась [14:42:26] Action: Fomor кровожерливо поглянуло на Жу 3) В числі інших морфологічних явищ, характерних для текстів форуму,спостерігаємо розширення парадигми, яка сформована від слова тієї чи іншої граматичної категорії: [15:58:30] не соромте, плз… косяків за мною більше ніж достатньо… [00:01:04] пасиб, друзі [00:01:11] неодмінно буду ) 4)Спостерігається також відсутність того чи іншого члена парадигми: [08:53:28] бодрого тільки що зайшовшим [08:53:32] окрім мну [08:54:19] чомуокрім тебю? [08:54:37] мну вже заходила 5)Не часто використовуються в текстах архаїчні чи запозичен іморфологічні елементи: [20:42:38] мені лінь. я відїло пельменів і благодушне тому есмь Підвищена емоційність учасників в спілкуванні виражається за допомогою графічних знаків – смайлів, крапок, великої кількості знаків оклику чи питання: [23:15:32] ууууууу [23:15:37] чак-чак [23:17:02] ^( [23:17:35]  [23:17:52] иииииииииииииииии [16:48:03] аааааааааааааа [16:48:20] аааааааа??? [16:48:37] ааааааааааааааа [16:49:14] ууууууууу!!!!!!! [16:49:34] уууууууу??? [16:49:38] му [12:36:20] зю [12:36:57] бз? [12:37:06] рара) Таким чином, спостерігаємо активнее використання морфологічних категорій в текстах форуму в якост ізасобів мовної гри. 2.5. Лексичний аспект 1)Переосмислення багатозначних слів – це один з основних лексичних засобів, які використовуються комунікантами в мовній грі: [00:28:48] Action: pfka_mu бутилку кримського вина 2001 року ... [00:29:15] це було велике відкриття року! Часто елемент комічного існує тільки в данному контексті,а за його межами може бути не зрозумілим іншим співрозмовникам: [23:25:02] я завжди жгу тільки сандал, інше не пре [23:25:15] и то сандал я не всякій жгу, ібо різний буває [23:25:23] я теж жгу [23:25:27] іноді ) 2) Для текстів характерно також змішання «високого» та «низького» стилів: [16:29:34] tryptamine, він при підключенні задіяний ? [16:30:17] при закладанні нової жертви на алтарь усього дсля ;) 3) В рамках стратегії карнавалізації комуніканти використовують суміш «буденного» та «спеціального» : [01:06:22] Nick change: asper ->asper[male] [01:06:42] Nick change: asper[male] ->asper[female] [01:06:53] Nick change: asper[female] ->asper [01:06:57] загострення гендерної невизначеності? 4) Окремої уваги заслуговують жаргони та просторіччя, які використовуються в процесі спілкування: а) активнее запроводження молодіжного жаргону, словами типу приколюватися, музон, хай, влом, бутери, нафик, чувак: [14:17:22] чого мовчиш?:) [14:19:52] прикололись над погодою?:) [20:39:08] доречі Жу [20:39:18] ти де такий музон береш б) використання просторічь: [20:03:20] я і сам офігів [20:03:21] незвично ) [20:03:30] русніт…. Таким чином, лексичні елементи розширюють поле мовної діяльності співрозмовників. 2.6. Синтаксичний аспект Більшість текстів складаються з неповних і односкладових речень. Обмін репліками відбувається досить інтенсивно, при обмежених можливостях в письмовій формі висловлювання, репліки, як правило, містять тільки той семантичний і формально-структурний мінімум, який необхідний для розуміння мовцями одне одного: [12:08:09] де знаходиться стадіон Динамо? [12:08:37] Action: rtfm_mob не в курсі [12:09:31] хоча вважав себе знавцем міста [12:11:16] rtfm_mob: в Маріїнському парку [12:11:46] о [12:12:00] ти то мені і потрібен [12:12:14] коли забереш? [12:12:42] місце в шафі тільки займає Рідко зустрічаються висловлювання, які виконують емоційно-видільну функцію: [00:07:22] Через 40 років. Мені буде 65. Обідно. Об`ємні репліки використовуються мовцями при акцентуванні уваги на важливості чи інформативності висловлювання( включаючи цитування), а також можуть характеризувати стиль спілкування мовців: [02:43:40] yuki- уточню свою думку,щоб потім не виникало суперечок. я вважаюб, більшістьречей котрі з`явились на сході – в Китаї,Індії, Японії повною лажою і компосуванням мізків 2) Кордони речення визначаються не графічним показником,а приналежністю певного висловлювання кому-небудь з мовців. Градація ж за рахунок графічних показників розширюється – степінь емоційності висловлювання змінюється від кількості питальних знаків чи окличних,використання смайлів. Часто, замість смаглів, використовують поширені в мережі жаргонні абревіатури – LOL ( laughingoutloud – голосно сміюсь), OMG ( ohmygod – о господи!) та ін. : [12:19:46] всім привіт))) [21:01:20] а які у них тарифи? [21:01:35] найдешевші в місті [21:01:42] я здивувався [21:01:46] оО 3) Типовим елементом мовної гри , є обігрування зв`язку між двома незалежними подіями, причинно-наслідкова: [19:51:37] сьогодні у мене останній день канікул [19:51:57] SilentStorm:і як, не тягне на роботу? [19:52:29] як не дивно,ні :) я б ще відпочила 4) Елемент іронії можна спостерігати в різних варіаціях звернення як до окремих мовців, так і до всіх учасників дискурсу: [13:59:55] привіт крутіперці [20:05:58] evghoul, женєчко, ти живий? Синтаксичні елементи надають складовим компонентам дискурсу цілісність і зв`язність. Висновок Мовний жанр – лінгвістична категорія, яка тісно пов`язана з поняттям тексту і розглядається великою кількістю дослідників через призму сприйняття тексту. В даному сенсі мовний жанр являє собою продукт мовної діяльності, а текст – продукт мовної діяльності. Мовний жанр може існувати як в усній, так і в письмовій формі. Також він поділяється на особисто-орієнтовний та загально-орієнтовний жанри. В першому випадку мовці добре знають одне одного та розкривають свій внутрішній світ одне одному. Загально-орієнтовний жанр являє собою мовну взаємодію представників різних соціальних груп. Говорячи про структуру, потрібно звернути увагу на лінгвістичну реалізацію, на особливості побудови на кожному мовному рівні. В даній роботі були проаналізовані тексти мовного жанру форуму. Виходячи з отриманих результатів, були виведені наступні висновки: • одним із головних засобів презентації комуні кантів є мовна гра; • для досягнення певної мети, комуні канти використовують майже всі можливості мови; • спостерігається суміш словоформ, які належать до різних мов та стилів; • через не можливість використання невербальних засобів комунікації ( міміка, пози, жести), висунуло на перший план графічне, фонетичне, словотвірне, лексичне та синтаксичне проявлення емоційно-експресивних відтінків комунікації. При сучасному розвитку інформаційних технологій форум все більше висувається на перший план, тому його дослідження здається мені перспективним і досить цікавим. Список використаних джерел: 1.Арутюнова Н. Д. Жанры общения / Н. Д. Арутюнова // Человеческий фактор в языке. Коммуникация, модальность, дейксис. – М. : Наука, 1992. – С. 52–102. 2.Асмус, Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства :дис. … канд. филол. наук / Н. Г. Асмус; Челяб. гос. ун-т. – Челябинск,2005. 3. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. – 445 с. 4. Бацевич Ф. С. Лінгвістичнагенологія: проблеми і перспективи / Ф. С. Бацевич. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка,2005. – 264 с. 5. Бергельсон, М. Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации /М. Б. Бергельсон // Вестн. МГУ. – Сер. 19, Лингвистика и межкультурныекоммуникации. – 2002. – № 1. – С. 43–48. 6. Вавилова Е. Н. Флейм – жанр виртуального общения [Электронный ресурс] / Е. Н. Вавилова // Центр лингвометод. информ. ресурсов. – Режим доступа: http:// ou.tsu.ru/seminars/sem13/tezis/7-vavilova.htm. 7. Вежбицкая А. Речевые жанры / А. Вежбицкая // Жанры речи. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж»,1997. – Вып. 1. – С. 99–111. 8. Галичкина Е. Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках / Е. Н. Галичкина.– Астрахань, 2001. 9. Горошко Е. И. Лингвистика Интернета: формирование дисциплинарной парадигмы / Е. И. Горошко //Жанры и типы текста в научном медийном дискурсе. – Орел : Картуш, 2007. – Вып. 5. – С. 223–237. 10. Дементьев В. В. Изучение речевых жанров: обзор работ в современной русистике / В. В. Дементьев // Вопросы языкознания. – 1997. – № 1. – С. 37–35.