Зразок роботи
Мова є однією з багатьох знакових систем, якою користується людство (цифри, жести, дорожні знаки, знаки розрізнення військових, стенографія, транскрипція, шифри, географічні карти, математичні, фізичні, хімічні знаки тощо). Нарівні з властивостями, спільними для мови та інших знакових систем, що дають змогу розглядати їх разом, мова має також деякі властивості, які відмежовують її від будь-якої іншої системи знаків. Наявність таких особливостей є підґрунтям для того, щоб стверджувати, що сутність мови не можна звести до її знакового характеру (В. А. Звегінцев, З. Д. Попова), що мова складає предмет окремої науки – мовознавства, хоча мова має елементи знаковості та може розглядатися в семіотичному аспекті.
Специфіка мови полягає передусім у її універсальності, зумовленій, по-перше, тим, що будь-яку інформацію, яка може бути переданою в інших знакових системах, можна передати мовою, але не завжди навпаки. По-друге, мову люди вживають у всіх сферах своєї діяльності, тоді як інші семіотичні засоби забезпечують лише окремі сторони людського життя.
Мова, на відміну від інших знакових систем, є засобом не лише передачі та зберігання інформації, але й народження й оформлення думки. З цього погляду, всі інші знакові системи є вторинними щодо природної людської мови. Вони, як правило, виникають на основі мови та передають інформацію, уже здобуту й оброблену за допомогою мови. Винятком є деякі види знаків (математичні, музичні), які можуть втілювати результати людського мислення, минаючи стадію вербальної обробки.
Магістр