Аналіз мовної особистості (на прикладі Івана Марчука – українського живописця, генія сучасності) (ID:445894)

Говорячи про суть феномену «мовна особистість», варто розуміти, що його складність обумовлює множинність підходів до трактування даного поняття. Мовознавці по-різному трактують поняття «мовна особистість». Зокрема, у «Короткому тлумачному словнику лінгвістичних термінів» подано таке визначення: «Мовна особистість – поєднання в особі мовця його мовної компетенції, прагнення до творчого самовираження, вільного, автоматичного здійснення різнобічної мовної діяльності. Мовна особистість свідомо ставиться до своєї мовної практики, несе в собі відбиток суспільно-соціального, територіального середовища, традицій виховання в національній культурі» [5, с. 95]. Мовна особистість Івана Марчука попри те, що не піддається глибокому аналізові мовознавців, також привертає увагу. Митець напрочуд неординарно мислить, здатен гостро критикувати події навколо себе і навіть себе і не соромиться говорити про сокровенне із журналістами та поціновувачами його творчості.