Зразок роботи
ВСТУП
Сучасний політичний дискурс є складним та мінливим комунікативним середовищем, яке відображає ключові соціально-політичні процеси та взаємодії. У цьому контексті, евфемізми, як один із засобів лінгвістичного вираження, виконують важливу стратегій. Дослідження семантико-прагматичних характеристик евфемізмів у англомовному політичному дискурсі має велику наукову та практичну роль у політичному дискурсі, сприяючи вибору певних семантичних та прагматичних значущість.
Актуальність проблеми випливає з того, що політичні евфемізми є ефективними засобами впливу на масову аудиторію, оскільки вони дозволяють політикам та іншим учасникам політичного процесу м'яко виражати складні та неприємні ідеї, зберігаючи при цьому зовнішню політичну коректність. Критичний аналіз та порівняння особливостей евфемізмів у політичному дискурсі допоможе розкрити їхню роль у формуванні публічної думки та виявити потенційні маніпулятивні стратегії.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено семантико-прагматичний аналіз евфемізмів на прикладі українських та російських політичних промов. Також у цій роботі доведено залежність між вживанням цих слів та їхнім впливом на свідомість громадськості. Крім того вперше проведено детальний прагмалінгвістичний аналіз евфемізмів у політичній сфері, який передбачає дослідження лінгвістичної прагматики, прагматичний потенціал евфемізмів, структурно-семантичну характеристику та функції таких фраз.
Мета дослідження полягає в актуалізації принципів використання евфемізмів у англомовному політичному дискурсі шляхом визначення
особливостей, значення, функцій та впливу цих слів чи виразів на сприйняття і комунікацію в політичному контексті.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких завдань:
1. дослідити й описати сутність та особливості застосування евфемізмів у політичному дискурсі;
2. здійснити прагмалінгвістичний аналіз евфемізмів у політичній сфері;
3. визначити стратегії передачі евфемізмів політичними представниками Заходу;
4. виявити особливості використання евфемізмів у політичному дискурсі України та Росії.
Об'єктом дослідження є процес використання евфемізмів у англомовному політичному дискурсі.
Предмет дослідження: семантико-прагматична характеристика евфемізмів у політичному дискурсі Заходу, України та росії.
Методи дослідження:
1. Аналіз літературних джерел. Проведення системного огляду наукової літератури щодо використання евфемізмів у політичному дискурсі для отримання загальної інформації, теоретичних підходів та концепцій.
2. Критичний аналіз текстів політичного дискурсу. Вивчення американських, британських, українських, російських політичних промов та інших текстів політичного характеру, щоб виявити та проаналізувати вживання евфемізмів.
3. Контент-аналіз. Систематичний аналіз зібраних текстів політичного дискурсу з метою встановлення та категоризації вживаних евфемізмів, їхніх семантично-прагматичних характеристик та функцій.
4. Семантичний аналіз. Вивчення значень та семантичних відтінків евфемізмів у політичному контексті для встановлення їхнього впливу на сприйняття та комунікацію.
5. Контрастивний аналіз. Порівняння використання евфемізмів у політичному дискурсі України та Росії та виявлення семантичних та прагматичних відмінностей.
Матеріали дослідження: промови колишніх прем’єр-міністрів Великої Б. Джонсона та президента Європейської комісії У. фон дер Ляєн, Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреша, англомовні промови президента України В. Зеленського та колишнього президента України П. Порошенка, англомовні промови президента Росії В. Путіна та міністра закордонних справ Росії С. Лаврова.
Теоретичне значення роботи полягає у розробці теоретичних підходів до аналізу евфемізмів у політичному дискурсі. Результати дослідження сприятимуть розумінню особливостей мовного вираження політичних ідей та концепцій за допомогою евфемізмів, а також розширять теоретичну базу в галузі лінгвістики політичного дискурсу.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливому використанні дослідження при вивченні та викладанні іноземних мов, зокрема англійської мови, студентами та викладачами. Рекомендації, сформульовані на основі отриманих результатів, допоможуть удосконалити навчальні програми та методичні посібники, спрямовані на формування мовних компетенцій у сфері політичного дискурсу.
Структура роботи: Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Текст представлений на 85 сторінках, містить 1 таблицю, 50 використаних джерел.
У першому розділі розкриті теоретичні аспекти дослідження авторського стилю, наукові підходи різних вчених до визначення «образу автора», «мовної особистості», «ідіостилю», «індивідуального стилю автора» тощо.
У другому розділі показаний ідейно-художній рівень твору, в якому розкриті сюжет та композиція роману, образи героїв твору.
У третьому розділі розглянуті стилістичні маркери у вигляді експресивних засобів на зразок метафор, епітетів, порівнянь, іронії, парцеляції, риторичних фігур, які впливають на чуттєве сприйняття написаного.
Висновки підсумовують результати аналізу художнього тексту та мовностилістичних засобів, що увиразнюють творчу індивідуальність автора.