Зразок роботи
Останнім часом у лінгвістичній літературі особлива увага приділяється вивченню національної картини світу. За визначенням І.Голубовської, національна мовна картина світу – це виражене засобами певної мови світовідчуття і світорозуміння певного етносу, вербалізована інтерпретація мовним соціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі. Чинники, що детермінують онтологію національних мовних картин світу – реальний світ, колективна свідомість (досвід попередніх поколінь) [3, с. 29]. Тобто, знання людини про світ, яке передається засобами мовної семантики, є мовною картиною світу. «Національно-культурна специфіка кожної мови яскраво виявляє себе в царині стійких словесних комплексів – фразеологізмів, ідіом, приказок, прислів’їв» [5, с. 138]. Мотиваційна основа таких зворотів здебільшого пов’язана зі світом традиційних народних образів, метафор і символів, приповідок та міфологічних уявлень. Наявність того чи іншого фразеологізму для позначення певного фрагменту дійсності є своєрідним показником його місця у системі цінностей народу.
Одним із засобів образної і виразної літературної мови є саме крилаті слова. Крилаті слова або фразеологізми вивчаються в розділ мовознавство, вивчаючої стійкі поєднання слів – фразеології.
Фразеологія вивчає немало важливих проблем, пов'язаних із сполучуваністю слів. Фразеологія (від гр.phrasis- вираз, зворот і logos-слово, вчення) – це як сукупність усталених зворотів певної мови, так і розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.
Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій. Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".
Крім цього, багатьма письменниками для пожвавлення мови художнього твору широко використовуються діалектизми.
Як бачимо, фразеологізми займають чільне місце у лексичній системі мови. Загальнослов’янська фразеологія представлена в дослідженнях О.Потебні, Ф.Буслаєва, В.Виноградова, Б.Ларіна, Л.Булаховського, Г.Удовиченка. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології сучасної української літературної мови зробили Л.Булаховський, І.Білодід, М.Жовтобрюх, І.Чередниченко, А.Коваль, Л.Скрипник та інші мовознавці.
З огляду на вищесказане, темою нашої курсової роботи було обрано «Особливості мови повісті Любка Дереша «Поклоніння ящірці»
Актуальність нашого дослідження полягає у систематизації теоретичних знань про діалектичні та фразеологічні одиниці та практичний аналіз вживання діалектизмів та фразеологізмів у творі Любка Дереша.
Об’єкт дослідження – система фразеологічних одиниць та діалектизмів української мови.
Предмет дослідження – типи діалектизмів та фразеологізмів, які вживаються у творі Л. Дереша.
Мета дослідження – визначити специфіку діалектизмів та фразеологізмів, які представлені у повісті «Поклоніння ящірці».
Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання дослідження:
- Розглянути особливості сучасної української літератури;
- - Дослідити особливості творчості Любомира Дереша;
- Охарактеризувати специфіку діалектичних одиниць у творі;
- Визначити функціональну специфіку фразеологічних одиниць у творі.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів висновків та списку використаної літератури.
Магістр