0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Образ жіноцтва в умовах тоталітаризму (за романом І. Багряного "Сад Гетсиманський") (ID:103980)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 35
Рік виконання: 2011
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….........3 РОЗДІЛ 1. Образ жіноцтва в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський»….6 1.1. Характеристика жіночих образів у романі І. Багряного «Сад Гетсиманський»………………………………………………………………...6 1.2. Класифікація образу жіноцтва в умовах тоталітарної системи в творі……………………………………………………………………………...15 РОЗДІЛ 2. Зіставлення жіночих образів у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного з деякими літературними героїнями…………………………….21 2.1. Образ жінки у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара», у новелах М. Хвильового «Кіт у чоботях», Х. Л. Борхеса «Вдова Чанга, Піратка»……………………………………………………………… …………21 2.2. Образ жіноцтва в умовах сучасного процесу глобалізації………...25 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..30
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Творчий доробок Івана Багряного вражає оригінальністю, а його поетична і прозова спадщина певною мірою ілюструє світоглядні переконання письменника. «Сад Гетсиманський» - один із перших творів, що започаткували «табірну» прозу, пізніше представлену іменами О. Солженіцина, В. Шаламова, О. Іванова. У своїх творах письменник відобразив цілу історичну епоху, у якій особливо виділяється мотив жіночої долі. Загалом діаспорними літературознавцями Ю. Войчишин, В. Гришком, І. Качуровським, І. Костецьким, Г. Костюком, Ю. Лавріненком, Д. Нитченком, Р. Рахманним, Б. Романенчуком, О. Тарнавським, М. Шлемкевичем, Ю. Шерехом було здійснено спробу простудіювати багрянівську спадщину саме з естетико-ідеологічної позиції, проаналізувати художньо довершені тексти («Сад Гетсиманський») з огляду традиційної релігійності [Балаклицький 2005:15]. На порубіжні 80-90-х рр. хвилі демократизації і гласності, що оживили суспільне життя в Україні, сприяли подоланню бар’єра між материковою і діаспорною культурами [Немченко 2005: 2]. Автори літературознавчих праць про І. Багряного, які з’явилися на Батьківщині після 1990 року (О. Астаф’єв, М. Жулинський, М. Ільницький, О. Ковальчук, Т. Марцинюк, З. Савченко, Н. Сологуб, М. Сподарець, Л. Череватенко, О. Шугай), визначили місце значення Багряного в прозовій традиції «романтики вітаїзму» I пол. XX ст., вивчили проблематику та жанрово-стильову своєрідність багрянівської прози, запропонували системне дослідження довоєнного періоду біографії митця. Текст «Сад Гетсиманський» був розглянутий на рівні метафізичної проблематики жанру, біблійних образів і символіки. Роман І. Багряного «Сад Гетсиманський» досліджували такі відомі сучасні літературознавці, як М. Балаклицький, О. Пастушенко, М. Сподарець, М. Неврлий, Д. Шалигіна. Спостерігається серед науковців зацікавлення цією темою сьогодні, але досі літературознавча наука потребує ґрунтовного дослідження проблеми ідеалу жінки в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський». Тому актуальність обраної теми зумовлена необхідністю дослідження та класифікації в літературознавстві всіх іпостасей образу жіноцтва в умовах тоталітаризму, втілених і розкритих на прикладах героїнь роману І. Багряного «Сад Гетсиманський». Мета курсової роботи полягає в з’ясуванні характерних жіночих образів в умовах тоталітарної системи, особливостей розкриття їх на прикладі персонажів роману І. Багряного «Сад Гетсиманський». Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: - висвітлити образи героїнь у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного; - класифікувати типи жіночих образів в умовах тоталітаризму, зображеного в творі; - порівняти образ жіноцтва в романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного з типовими жіночими образами в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара», у новелі М. Хвильового «Кіт у чоботях» та в новелі Х. Л. Борхеса «Вдова Чанга, Піратка»; - охарактеризувати образ жіноцтва в умовах сучасного процесу глобалізації. Матеріалом дослідження є образ жіноцтва в умовах тоталітаризму, розкритий у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного, а також типові образи жінок у романі «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського, у новелах «Кіт у чоботях» М. Хвильового, «Вдова Чанга, Піратка» Х. Л. Борхеса. Об’єктом вивчення стали романи І. Багряного «Сад Гетсиманський», «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського, новели «Кіт у чоботях» М. Хвильового, «Вдова Чанга, Піратка» Х. Л. Борхеса. Предметом аналізу є риси характеру, типи поведінки, життєві цінності жінок в умовах тоталітарного режиму на прикладах героїнь роману «Сад Гетсиманський» І. Багряного. Теоретико-методологічною базою дослідження стали порівняльно-історичний метод аналізу, типологічний, системно-структурний, порівняльний з елементами аналізу, класифікації та зіставлення принципи. У роботі використано теоретичні й історико-літературні праці дослідників О. Майбороди, Ю. Шаповала, Лариси Івшиної, Сергія Махуна, Ігора Сондюкова та Володимира Панченка, О. Бойка та ін. Практичне значення полягає у використанні матеріалів та результатів нашого дослідження в лекційних курсах історії української літератури XX століття під час вивчення творчості письменників-емігрантів, у науковій розробці проблем класифікації образів жіноцтва в умовах тоталітарної системи, порівняльно-історичних дослідженнях української літератури.