0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Система персонажів у прозі Івана Багряного (гендерний аспект) (ID:103981)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Література
Сторінок: 130
Рік виконання: 2013
Вартість: 1000
Купити цю роботу
Зміст
РОЗДІЛ 1. Гендер як літературне поняття………………………………...9 1.1. Історіографія питання………………………………….................9 1.2. Особливості класифікації та визначення поняття гендеру в літературознавстві…………………………………………………18 РОЗДІЛ 2. Система персонажів роману І. Багряного «Людина біжить над прірвою» у гендерному аспекті……………………………………………31 2.1. Особливості образної структури твору………………………...31 2.2. Система жіночих образів у романі І. Багряного «Людина біжить над прірвою» із погляду гендерної теорії……………………………………...46 2.3. Особливості розкриття маскулінної образності твору………....57 РОЗДІЛ 3. Гендерний підхід до системи персонажів роману І. Багряного «Сад Гетсиманський»……………………………………………………....70 3.1. Класифікація фемінної образності твору…………………….....70 3.2. Особливості розкриття маскулінної образності на прикладах персонажів роману………………………………………………………….75 3.3. Риси модернізму в образній структурі творів І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою»………………………...81
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Багрянівську спадщину на рівні стильових особливостей розглядають сучасні вчені Н. Колошук, О. Пастушенко, традиційної релігійності – М. Балаклицький, символіки, біблійних образів – М. Сподарець, проблематики жанру – І. Кошелівець, С. Лущій. Праці літературознавців спрямовані на вивчення художніх образів без урахування гендерних аспектів поведінки героїв роману І. Багряного «Сад Гетсиманський» та «Людина біжить над прірвою» в історичних умовах епохи тоталітаризму. Отже, на сучасному етапі розвитку літературознавства є необхідність вивчення системи персонажів прози І. Багряного в гендерному аспекті. У той же час, тема роботи ще не представлена в тематиці досліджень вітчизняного літературознавства. Цим зумовлена актуальність нашого дослідження, яка відповідає сучасним потребам науки про літературу. Мета магістерської роботи полягає в гендерному аналізі системи персонажів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою», що формують умовний цикл тюремно-табірної прози письменника. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) розглянути історію та ступінь вивчення цієї теми в літературознавстві; 2) обґрунтувати теоретичні основи гендеру як літературного поняття; 3) систематизувати наявні в сучасному літературознавстві рівні втілення гендерної проблематики в художньому тексті; 4) окреслити систему персонажів у романі І. Багряного «Людина біжить над прірвою»; 5) класифікувати фемінну і маскулінну образність цього твору; 6) проаналізувати систему персонажів у романі І. Багряного «Сад Гетсиманський» із гендерної точки зору; 7) порівняти фемінну і маскулінну образність творів тюремно-табірної прози письменника в контексті літературного напряму модернізму. Об’єктом вивчення є чоловічі і жіночі образи в романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою». Предметом аналізу стали гендерні особливості поведінки системи персонажів у творах тюремно-табірної прози письменника, виявлених через пряму, непряму, невласне-пряму мову героїв, діалоги, засоби зображального мовлення: дескриптивну лексику, художню деталь – словесної образності: епітети, образні порівняння, метафори. Методологічною основою дослідження є системно-цілісний підхід до вивчення фемінних і маскулінних образів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою», що зумовлено метою магістерської роботи. Принцип симетричного моделювання чоловічих і жіночих особливостей на прикладах персонажів у творах тюремно-табірної прози письменника. Для досягнення мети магістерської роботи були використані такі методи дослідження: описовий (для теоретичного окреслення поняття гендеру в літературі та історіографії питання); порівняльний із прийомами аналізу (для характеристики фемінної та маскулінної образності в романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою»), із прийомами класифікації та систематизації (для згрупування чоловічих і жіночих образів у творах тюремно-табірної прози письменника, упорядкування наявних у сучасному літературознавстві рівнів втілення гендерної проблематики в художньому тексті), структурно-типологічний (для виділення типів маскулінної і фемінної образності), метод формальної логіки (для систематизації результатів дослідження). Джерелом аналізу є романи І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою». Ці твори були написані приблизно в один час: 1948-й – 1950-й роки. Після закінчення другої світової війни І. Багряний емігрував до Німеччини, де він міг вільно висловлювати свої думки щодо життя в тоталітаризмі, періоді ув’язнень і концтаборів, займався публіцистичною діяльністю, став засновником Української революційно-демократичної партії. У 1950 році письменник видав роман «Сад Гетсиманський» у місті Новий Ульм. У Німеччині І. Багряний розпочав публікацію твору «Людина біжить над прірвою», який уже посмертно вийшов у Нью-Йорку в 1965 році. Роман «Сад Гетсиманський» зробив письменникові літературне ім’я в Європі. А сам І. Багряний започаткував тюремно-табірну прозу у світовій літературі, пізніше представлену творами О. Солженіцина, В. Шаламова. «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» разом із «Тигроловами» становлять один умовний цикл. У цих романах є спільний конфлікт – протистояння людини і тоталітарної системи. Однак у творах «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» образи персонажів, із гендерної точки зору, більш схожі, ніж у пригодницькому романі «Тигролови». Майже всі літературознавці виокремлюють ці твори найвизначнішими і найдовершенішими в художній спадщині І. Багряного. У романах «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» письменник вперше в українській літературі змалював образ нової жінки і чоловіка, сформований під впливом тоталітарної системи. Матеріалом аналізу є особливості розкриття фемінної і маскулінної образності у творах тюремно-табірної прози автора. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено системи персонажів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» у гендерному аспекті. Теоретичне значення дослідження полягає в подальшій науковій розробці в літературознавстві класифікацій фемінних і маскулінних особливостей образів у творчості письменника, їх гендерного вияву на різних рівнях втілення цієї проблематики в художньому тексті: історії написання і видання, формулювання теми та ідеї, аналізу проблематики, зовнішньої композиції, сюжету, мовного рівня, авторського стилю. Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування в ході проведення занять з української літератури в школі для літературної наочності на основі гендерно-літературного змісту, у лінгводидактиці вищої ланки.