Зразок роботи
Багрянівську спадщину на рівні стильових особливостей розглядають сучасні вчені Н. Колошук, О. Пастушенко, традиційної релігійності – М. Балаклицький, символіки, біблійних образів – М. Сподарець, проблематики жанру – І. Кошелівець, С. Лущій. Праці літературознавців спрямовані на вивчення художніх образів без урахування гендерних аспектів поведінки героїв роману І. Багряного «Сад Гетсиманський» та «Людина біжить над прірвою» в історичних умовах епохи тоталітаризму. Отже, на сучасному етапі розвитку літературознавства є необхідність вивчення системи персонажів прози І. Багряного в гендерному аспекті. У той же час, тема роботи ще не представлена в тематиці досліджень вітчизняного літературознавства. Цим зумовлена актуальність нашого дослідження, яка відповідає сучасним потребам науки про літературу.
Мета магістерської роботи полягає в гендерному аналізі системи персонажів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою», що формують умовний цикл тюремно-табірної прози письменника.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) розглянути історію та ступінь вивчення цієї теми в літературознавстві;
2) обґрунтувати теоретичні основи гендеру як літературного поняття;
3) систематизувати наявні в сучасному літературознавстві рівні втілення гендерної проблематики в художньому тексті;
4) окреслити систему персонажів у романі І. Багряного «Людина біжить над прірвою»;
5) класифікувати фемінну і маскулінну образність цього твору;
6) проаналізувати систему персонажів у романі І. Багряного «Сад Гетсиманський» із гендерної точки зору;
7) порівняти фемінну і маскулінну образність творів тюремно-табірної прози письменника в контексті літературного напряму модернізму.
Об’єктом вивчення є чоловічі і жіночі образи в романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою».
Предметом аналізу стали гендерні особливості поведінки системи персонажів у творах тюремно-табірної прози письменника, виявлених через пряму, непряму, невласне-пряму мову героїв, діалоги, засоби зображального мовлення: дескриптивну лексику, художню деталь – словесної образності: епітети, образні порівняння, метафори.
Методологічною основою дослідження є системно-цілісний підхід до вивчення фемінних і маскулінних образів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою», що зумовлено метою магістерської роботи. Принцип симетричного моделювання чоловічих і жіночих особливостей на прикладах персонажів у творах тюремно-табірної прози письменника.
Для досягнення мети магістерської роботи були використані такі методи дослідження: описовий (для теоретичного окреслення поняття гендеру в літературі та історіографії питання); порівняльний із прийомами аналізу (для характеристики фемінної та маскулінної образності в романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою»), із прийомами класифікації та систематизації (для згрупування чоловічих і жіночих образів у творах тюремно-табірної прози письменника, упорядкування наявних у сучасному літературознавстві рівнів втілення гендерної проблематики в художньому тексті), структурно-типологічний (для виділення типів маскулінної і фемінної образності), метод формальної логіки (для систематизації результатів дослідження).
Джерелом аналізу є романи І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою». Ці твори були написані приблизно в один час: 1948-й – 1950-й роки. Після закінчення другої світової війни І. Багряний емігрував до Німеччини, де він міг вільно висловлювати свої думки щодо життя в тоталітаризмі, періоді ув’язнень і концтаборів, займався публіцистичною діяльністю, став засновником Української революційно-демократичної партії. У 1950 році письменник видав роман «Сад Гетсиманський» у місті Новий Ульм. У Німеччині І. Багряний розпочав публікацію твору «Людина біжить над прірвою», який уже посмертно вийшов у Нью-Йорку в 1965 році. Роман «Сад Гетсиманський» зробив письменникові літературне ім’я в Європі. А сам І. Багряний започаткував тюремно-табірну прозу у світовій літературі, пізніше представлену творами О. Солженіцина, В. Шаламова.
«Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» разом із «Тигроловами» становлять один умовний цикл. У цих романах є спільний конфлікт – протистояння людини і тоталітарної системи. Однак у творах «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» образи персонажів, із гендерної точки зору, більш схожі, ніж у пригодницькому романі «Тигролови».
Майже всі літературознавці виокремлюють ці твори найвизначнішими і найдовершенішими в художній спадщині І. Багряного. У романах «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» письменник вперше в українській літературі змалював образ нової жінки і чоловіка, сформований під впливом тоталітарної системи.
Матеріалом аналізу є особливості розкриття фемінної і маскулінної образності у творах тюремно-табірної прози автора.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено системи персонажів у романах І. Багряного «Сад Гетсиманський» і «Людина біжить над прірвою» у гендерному аспекті.
Теоретичне значення дослідження полягає в подальшій науковій розробці в літературознавстві класифікацій фемінних і маскулінних особливостей образів у творчості письменника, їх гендерного вияву на різних рівнях втілення цієї проблематики в художньому тексті: історії написання і видання, формулювання теми та ідеї, аналізу проблематики, зовнішньої композиції, сюжету, мовного рівня, авторського стилю.
Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування в ході проведення занять з української літератури в школі для літературної наочності на основі гендерно-літературного змісту, у лінгводидактиці вищої ланки.
Магістр