Зразок роботи
Наукове трактування поняття «художній образ»
Велика кількість українських письменників у своїй творчості так чи інакше використовували біблійні мотиви та образи. Наприклад, твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Лесі Українки пронизані інтерпретаціями «вічних» образів і тем. Митці звертаються до Біблії для того, щоб глибше розкрити проблеми певної доби. На думку І. Я. Франка, «Біблію можна теж уважати збіркою міфів, легендарних і психологічних мотивів, які в самій Біблії опрацьовані в такий чи інший спосіб, зате сьогодні можуть бути опрацьовані зовсім інакше, відповідно до наших поглядів на світ і на людську природу. У такому разі перед індивідуальністю поета відкривається справді широке поле» [24, с. 264].
Поняття «художній образ» – одне з фундаментальних літературознавчих понять. Саме через тлумачення художнього образу можна з’ясувати специфіку мистецтва.
Поняття «образ» є багатовимірним, адже його використовують у філософії, психології, семіотиці, мистецтві, літературознавстві та ін. Загалом під художнім образом в естетиці і мистецтвознавстві розуміють здатність до втілення ідеї художнього твору засобами мистецтва в конкретній чуттєвій формі [22, с. 655].
У літературознавчому словнику В. М. Лесина та О. С. Пулинця вказано, що художній образ – це «особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, – на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять [11, с. 279].
У «Лексиконі загального та порівняльного літературознавства» указано, що художній образ – це «завершений і знаково виражений результат художнього пізнання» [10, с. 378].
Отже, в літературознавстві під «художнім образом розуміють будь-яке явище, яке було творчо відтворене автором у художньому творі» [12, с. 252].
Ознаками художнього образу є синтетичність, цілісність, чуттєва конкретність, належність свідомості, емоційність, змістовність, багатозначність, «діалектична єдність об’єктивного і суб’єктивного, загального і одиничного, відображення і творчості, раціонального та емоційного, подібного і умовного» [26, с. 66]. Виразність кожного образу посилюється завдяки поєднанню в ньому чуттєво-емоційних і розумових, раціональних властивостей.
Художні образи типологічно різноманітні, що обумовлено їхньою видовою належністю, внутрішніми законами розвитку і тим «матеріалом», який використовує кожен вид мистецтва.
Існує велика кількість класифікацій художнього образу: предметна, узагальнено-смислова, структурна тощо. Наприклад, за предметною класифікацією [12, с. 258] виділяють образи-деталі (від тропа до розгорнутих описів), образи рухи (події, вчинки, настрої), образи-характери та образи-обставини – це герої твору, що володіють енергією саморозвитку.
За узагальнено-смисловою класифікацією [27, с. 252–253] образи поділяються на індивідуальні, характерні, типові, образи-мотиви, топоси та архетипи.
Науковці В. Будний та М. Ільницький подають класифікацію традиційних сюжетів і образів, з-поміж яких виділяють:
1) міфологічні (Прометей, Едіп, Одіссей-Уліс, Іфігенія та інші);
2) фольклорні (зафіксовані в піснях, балладах, легендарних оповіданнях сюжети про Летючого Голандця, Вічного Жида, народних месників (Робіна Гуда, чеського Ясоніка, українських Довбуша, Кармалюка) та інше;
3) релігійні (християнські, мусульманські, буддистські тощо), зокрема біблійні [6].
Особливості художнього образу знаходяться в залежності і від соціокультурного середовища, у якому він створений, і від особистісних якостей його творця, і від специфіки свідомості та естетичного досвіду тих, хто сприймає цей образ [18].
Отже, художній образ – основна одиниця у будь-якому виді мистецтва. Це, перш за все, особлива форма естетичного освоєння світу. Художні образи типологічно різноманітні, що обумовлено їхньою видовою належністю, внутрішніми законами розвитку і тим «матеріалом», який використовує кожен вид мистецтва. Основними ознаками художнього образу є синтетичність, цілісність, чуттєва конкретність, емоційність, змістовність, та багатозначність. У літературі художній образ є основним засобом втілення авторської ідеї.
Магістр