Зразок роботи
ВСТУП
Останнім часом у літературознавчих студіях сучасних науковців спостерігається підвищення рівня наукового аналізу творів українських письменників кінця XIX - початку XX століття, яке відбувається із залученням новаторських точок зору, підходів та методології.
Кінець ХІХ – початок ХХ століття в українській літературі пов’язаний із шукання нових форм та засобів зображення дійсності, з метою якомога сильні- шого впливу на читача. Письменники усвідомили, що кордони літера- турних родів та жанрів не є абсолютними, а здатні до трансформації, синтезу, взаємопроникнень. Таким чином активізувався процес пошуків «нового бачення» світу, оновлення художньої техніки, відмови від копіювання навколишньої дійсності. Одна із найгрунтовніших розвідок про художню майстерність І. Франка, його новаторство у малих прозових належить І. Денисюку. У монографії «Розвиток української малої прози XIX-початку XX століття» дослідник вказав на те, що Франкові тексти ілюструють характерну для літератури кінця XIX – початку XX століття художню модель, що поєднує у собі ознаки кількох жанрів, а це впливає на манеру художнього викладу. Значний внесок у дослідження доробку І. Франка належить науковцям Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, зокрема Р. Голоду, Р. Піхманцю, С. Хоробу.
У багатьох наукових дослідженнях здійснюється спроба по-новому прочитати (перечитати) низку прозових творів І.Франка, серед яких – «Сойчине крило» (1905), «Як Юра Шикманюк брів Черемош» (1906), «Терен у нозі» (1906), «Великий шум» (1907), «Син Остапа» (1908), «Неначе сон» (1908), що тривалий час або замовчувалися, або (нерідко) розглядалися крізь призму вульгарно-соціологічних стереотипів.
Мала проза І. Франка і досі потребує детального аналізу, який допоміг би осмислити жанрову, композиційну специфіку творів, новаторство творчості Каменяра.
Актуальність нашого дослідження полягає в аналізі новаторства повісті-новели І. Франка «Сойчине крило».
Об’єктом дослідження є повість-новела І. Франка «Сойчине крило».
Предмет дослідження – новаторства повісті-новели І. Франка «Сойчине крило».
Мета: проаналізувати сюжетне та композиційне новаторство в повісті-новелі І. Франка «Сойчине крило».
Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність розв’язання таких завдань:
1) описати особливості творчості І. Франка;
2) дати загальну характеристику новаторським віянням у творчості Каменяра.
3) проаналізувати сюжетне новаторство в повісті-новелі «Сойчине крило»;
5) проаналізувати композиційне новаторство в повісті-новелі «Сойчине крило».
Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: описовий, структурно-семіотичний; культурно-антропологічний.
Теоретичне значення курсової роботи полягає в можливості подальших дослідженнях новаторства у малій прозі І. Франка.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів філологами, студентами та учнями при підготовці до занять, для написання рефератів, курсових та дипломних робіт, вчителями української літератури при підготовці.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, яких налічується 14 пунктів. Робота загалом складається із 24 сторінки.
Магістр