Література ХХІ століття (ID:1125413)

ВСТУП Література та літературний процес в Україні від ХХ до початку ХХІ століть відзначаються радикальними змінами, сміливими експериментами та пошуками нових форм і змісту. Переосмислення основних світоглядових та естетичних принципів призвело до змін у жанровій та стильовій специфіці української прози. Малими епічними жанрами, такими як новела та оповідання, зазнано особливих трансформацій, і для багатьох письменників вони стали способом висловити свою реакцію на складні мистецькі та суспільно-політичні події перехідного періоду. Сучасна мала проза, знаходячись на рубежі традицій та новаторства, характеризується інтеграцією та диференціацією на рівнях стилю та жанру. Її ідеї та естетичні напрямки різноманіті та різноспрямовані. Сучасний прозовий дискурс відзначається співіснуванням різноманітних мистецьких стильових напрямів і течій, таких як реалізм, сюрреалізм, магічний реалізм, натуралізм та постмодернізм. Перетворення жанрово-стильового характеру української малої прози ілюструє творчість Галини Тарасюк, авторки новаторських новел і оповідань. Вивчення розвитку сучасної української прози є предметом досліджень багатьох вчених. Ця тема докладно розглянута у працях таких дослідників, як Т. Гундорова ("Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн", 2005) і Р. Харчук ("Сучасна українська проза: Постмодерний період", 2008). Окремі аспекти, пов'язані з ідеологічними, жанровими, стильовими та наративними особливостями сучасної прози, розглядаються в роботах таких авторів, як Н. Козачук, Н. Мельник, О. Поліщук, В. Сірук, І. Старовойт, Н. Білоцерківець, В. Даниленко, Н. Зборовська, Л. Лавринович та інші.