0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Мотиви самотності та смерті в оповіданнях Бориса Грінченка (ID:1132059)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 39
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ …………………………………………………………………….……3 Розділ І. Борис Грінченко видатний письменник …………………………..5 1.1. Творчий шлях письменника …………………………………...8 Розділ ІІ. Мотиви самотності та смерті в оповіданнях Б.Грінченка. 2.1. Сонячний промінь ………………………………………………..15 2.2. «Серед темної ночі» і «Під тихими вербами» ………………….23 2.3. «Брат на брата» …………………………………………………28 2.4. “Сама, зовсiм сама” ……………………………………………..32 Висновки ……………………………………………………………………...36 Список використаних джерел ……………………………………………….38
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальністю теми написання цієї курсової роботи є творчість Б.Грінченка, а саме мотиви самотності та смерті в оповіданнях. Борис Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець («Словарь української мови»), фольклорист та етнограф («Этнографические материалы, собранные в Черниговскойи й соседней с ней губерниях»), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський. Після знайомства з його творами не можна залишатися байдужим. Серце наповнюється почуттями жалю, любові, милосердя. В українську літературу другої половини XIX — початку XX ст. Грінченко ввійшов як майстер малої й середньої прози — оповідання і повісті, причому пріоритет слід віддати останній. Сучасник письменника А. Кримський писав йому: «...Повість — то і єсть Ваш властивий «фах», в повісті Ви робите суцільне враження, тим часом у драмах Ваш талан виявляється нерівно, оазисами». Перу Б. Грінченка належать розлогі повісті «Сонячний промінь» (1890), «На розпутті» (1891), дилогія «Серед темної ночі» (1900) і «Під тихими вербами» (1901). Останньою в цій низці була повість «Брат на брата» (1907) — твір ідейно не простий і мало досліджений. Першу повість Б. Грінченка «Сонячний промінь» було написано в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де письменник вчителював і мав змогу спостерігати за життям різних верств української провінції, так би мовити, «в натурі». Він хотів увести повість до другого тому своїх «Писань», що вийшов 1905 року, хоча й сумнівався, що цензура пропустить його (лист до матері від 12 грудня 1890 р.). І дійсно, петербурзький цензурний комітет заборонив твір, як і оповідання «Непокірний», і заборона ця тривала впродовж довгих років. Про це ще раз з обуренням згадує Грінченко у листі до І. Кравецького (1904 р.), директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Відзначаючи заборони українських періодичних видань (Є. Чикаленкові та М. Левицькому було відмовлено у виданні газети «Селянин»), він пише: «Коли часом проскочить московською мовою яка вільніша звістка про наше письменство, то се випадок і виняток ... Щодо мене, то мені в останній час заборонено: «Сонячний промінь» (хоч я повикидав з його все, що могло здаватися нецензурним), «Непокірний» [...] — обидві речі мали бути в 2-му томі моїх «Писаннів» [1, 609]. Обєктом роботи виступає творчість Бориса Грінченка Предметом роботи є: оповідання письменника. Мета роботи: виявити в оповіданнях письменника мотиви самотності та смерті. Згідно з мети роботи переді мною постають наступні завдання: - Проаналізувати життя і творчіть Бориса Грінченка - Вивчити наукову літературу з данного питання - Дослідити мотиви самотності та смерті в окремих оповіданнях письменника. При написанні курсової роботи використовувалися такі методи: емпіричні, емпірико-теоретичні та теоретичні. Робота складається зі: Вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.