Концепція жінки страдниці у творі Уласа Самчука Марія (ID:1135873)

ВСТУП Актуальність теми. Тема художньої парадигми жіночих характерів у прозі Уласа Самчука в контексті української літератури, образ жінки-страдниці як один з концептуальних образів української літератури не досліджувалась спеціально Представник еміграційної гілки української літератури Улас Самчук у своїх творах прагнув відобразити буття українського народу в ХХ ст. Він досліджував одну тему – як могла вистояти і викристалізуватися у соціально-політичних катаклізмах цієї доби національна ідея української державності. Творча спадщина Уласа Самчука репрезентує вершинні досягнення української літератури ХХ ст. У своїх творах письменник відобразив цілу історичну епоху, у якій особливо виділяється мотив жіночої долі, жіночого національного характеру в його індивідуальних проявах. Можна стверджувати, що ця проблема є концептуальним принципом пізнання й відображення світу Уласом Самчуком, оскільки витворений ним архетип жінки як символічна конструкція дешифрується в різноманітні образні уявлення, виокремлюючи його прозу в самобутнє і неординарне явище літературного процесу ХХ ст. Саме художня парадигма жіночих характерів у творах Уласа Самчука генетично поєднує в українському письменстві міфопоетичні уявлення про Україну, що складались і трансформувалися протягом століть, і принципи актуалізації архетипу жінки-страдниці у такій сфері духовного життя, як літературна творчість. Це дає підстави стверджувати, що жіночі характери, їхнє місце в художньому світі Уласа Самчука не вивчені з необхідною глибиною й об’єктивністю, яка повинна ґрунтуватися на ретельному аналізі текстів романів, суворому врахуванні авторської концепції. Цими міркуваннями і зумовлений вибір теми дослідження «Концепція жінки-страдниці в романі Уласа Самчука «Марія»«. Мета дослідження полягає в простеженні художньої концепції жіночого характеру в романі Уласа Самчука «Марія». Реалізація основної мети передбачає вирішення таких конкретних завдань: 1. Розглянути проблему творення жіночого характеру в контексті культури та міфології, дослідити еволюцію образу жінки-страдниці та специфіку його трактування в творах українських письменників. 2. Виявити традиції, на які спирався письменник при створенні жіночих образів, розкрити їхній характер. 3. Розробити характеристику жіночого образу страдниці у романі «Марія» Уласа Самчука. 4. Виявити композиційну роль створених письменником жіночих характерів у художній структурі твору. 5. З’ясувати особливості трактування У Самчуком жіночого образу жінки-страдниці через рецепіювання архетипу і переосмислення міфопоетичних традицій у зображенні цього характеру. Об'єктом дослідження є жіночі образи, жіночий характер в українській літературі та прозі Уласа Самчука, зокрема, в його романі «Марія». Предметом дослідження є твір Уласа Самчука «Марія» Матеріалом дослідження є відповідно художній текст роману. Використовувався ряд традиційних методів: метод інтерпретації художнього тексту, описовий метод, порівняльно-історичний метод вивчення літературного матеріалу із залученням психоаналітичної теорії «архетипів» К. Г. Юнга, а також культурно-історичного, історико-біографічного методів. Наукова новизна роботи полягає у тому, що це дослідження є спробою комплексного аналізу загального принципу художньої парадигматики жіночого характеру страдниці у романі Уласа Самчука зокрема, а також в українській літературі загалом. Доводиться, що Улас Самчук у літературі ХХ століття зафіксував домінування «жіночого начала» в українській ментальній свідомості. Шляхом аналізу творів українських письменників різних епох показано еволюцію принципів художньої парадигми жіночого характеру страдниці. Стверджується, що мотив жінки-страдниці, концептуальний для української літератури, є композиційно-організуючим началом усієї прози Уласа Самчука. Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного переліку використаних джерел.