Зразок роботи
1.1. Життєвий та творчий шлях письменника в контексті американської літератури межі ХІХ-ХХ ст. у літературознавчих працях
Джек Лондон прийшов у літературу в складний час, «у критичний період американського життя» [23]. Як зауважує авторитетний сучасний вітчизняний американіст Т. Н. Денисова, «рубіж століть і наступні десятиріччя були для США добою якісних перетворень», часом «народження нової держави, швидких змін національного менталітету» [8, с.5]. На межі ХІХ-ХХ ст. у США відбуваються значні зміни в галузі економіки та політики, «в широких суспільних колах спостерігається розчарування в колишніх ідеалах та ціннісних орієнтирах» [23].
Водночас стрімкий розвиток науки, зокрема природничих наук та соціології, сприяв формуванню в свідомості мислячих представників країни віру в те, що США зможе стати підґрунтям створення нового світу, запорукою прогресу. Саме у цей період в країні широко поширювалися та набули надзвичайної популярності нові філософські та економічні теорії та вчення – Ч. Дарвіна, Г. Спенсера, Ф. Ніцше, У. Джеймса, К. Маркса, – що закономірно призведе у подальшому до суттєвого перегляду попередніх та формуванню нових національних ідеалів та цінностей, тобто, до значної трансформації такого й так доволі нечіткого поняття як «американська мрія».
Усе це зумовлює в порубіжний період активний процес формування нової, за сутністю, держави та нації. Цілком природно, що на цьому етапі американське суспільство намагається збагнути специфіку власного шляху розвитку, питання про національну самоідентифікацію. У «Літературній історії Сполучених Штатів Америки» за ред. Р. Спіллера цей період визначається як час, коли американським письменникам приходилося «наново відкривати націю, шукати принципи її самовираження та ті строгі форми мистецтва, в яких могли бути втілені основи людського досвіду» [19, 2, с.364]. Також слід звернути увагу й на те, що саме у цей період, як зазначає Т. Денисова, «на перший план виходять стосунки індивідуума і соціуму. Й індивідуум тут величина постійна, сутність американської особистісної суспільної національної свідомості … І рубежу століть властива саме інтенсифікація його осмислення» [8, с.6].