Новаторство у драматургії модерністської доби (ID:161638)

У курсовій роботі увагу буде приділено драматургії доби модернізму. У XIX стався справжній переворот у світовій драматургії. Норвезький письменник Генрік Ібсен створює так звану «нову драму». Ібсен пише п'єси, де висвітлює ті проблеми, що були дуже близькі сучасному глядачеві. Основні ознаки «нової драми»: усі драматичні твори є п'єсами про людську душу; у п'єсах «нової драми» відбувається зближення драматургічного простору з тією реальністю, що в ній живуть глядачі; у п'єсах «нової драми» немає чіткої межі між трагедією і комедією, немає поділу на головних і другорядних персонажів, на позитивних і негативних; композиція п'єс має інтелектуально-аналітичний характер. У центрі уваги «нової драми» кінця ХІХ-початку XX ст. постала особистість з її переживаннями і почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити певні події, їхні твори – своєрідна метафора життя особистості (особливо її внутрішнього життя) та світу.